До того всього що моя мама зробила для мене вона ще й майже 30 років тому( страшно подумати!) навчила мене в'язати.
Тому мені захотілось зв'язати для неї щось особливе, таке ж ніжне, приємне і світле, як вона сама. Задумала я ажурну шаль із якоїсь особливої нитки, так щоб через обручку проходила. Задумала вже дуже давно, але нажаль наші бажання не завжди співпадають із нашими можливостями :(.
Починала я в'язати кілька раз, але усвідомила що складну схему просто не потягну, на неї потрібно багато часу і в'язати потрібно дуже-дуже уважно, а не так як я ривками, поряд з дітьми. Тому спустилась на землю, знайшла простий узор і зв'язала шарф:
[466x700]
[700x466]
Я розумію, що фото дивні :), просто робила я їх в день відльоту , коли дозбирала сумку + Софійка терміново хотіла приміряти шарф на себе:
[700x393]
А в Україні фотоапарат вже не працював+ на телефон якось руки не дійшли.
Мрію не здійснила, та і сам шарф вийшов не ідеально, але я все одно рада, що хоч його закінчила. І через обручку він таки проходить і нитка хороша. Нічого, ось коли підростуть діти, я ще повернусь до цього питання..