Чом моя земля руїна,
Не квітуча Україна,
Що в колоссях усміхалась,
У житах, вітрах кохалась,
А якесь провалля чорне,
Безконечне, ні бездонне,
Не квітуча Україна,
А руїна, так- руїна...
Не верба тепер, а "ива",
На поля говорять "нива",
Не калина, а "калина",
Та хіба ж це Україна?..
Де поділась тая слава,
Де згубилась думка права,
Чом ми браття терпимо,
Чом як бідні живемо?
Чи багато ще терпіння,
Чи розіб'ємо каміння,
Хай руїни розпадуться,
Українці усміхнуться,
Хай на небі голубому
Сонце сяє по-новому,
Хай цвіте моя земля,
Ось чого б хотіла я...
(с)
Staind