СКОРО-СКОРО ЛИПЕНЬ —
зеніт літа, його екватор,
маківка, вершина

Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні –
переповнена дійством напружена мить.
Передчасні світанки, мов сурми невсипні,
понад нами ревуть, аж у грудях шумить.

Ще вокзали, мов нефи – порожні і чисті,
ще на шпалах роса і прозорий перон,
але перші прожилки пожовкли у листі,
ніби торкнуті легко іржавим пером.

Ми приходимо вчасно, як світло в кімнати,
нас несе і відносить, виток по витку,
але як наздогнати, ну як наздогнати
цю втікачку, цю зелень, солодку й терпку?

Автор: Юрій Андрухович, з циклу «Нотатки фенолога»

Рамочка від BFlash