• Авторизация


спогади 10-11-2005 17:43 к комментариям - к полной версии - понравилось!


В колонках играет - тихий шум
Настроение сейчас - ліричне

мабуть правду говорять, що справжній друг може розділити не лише горе а й радість...таке враження що просто заздрять, чому для чого? переконую себе тим - що така людська натура...
***
...дивно прошло майже три місяці а він так і не дзвонить... невже цього року таки дотримає дану обіцянку, що ж, було б добре. хоча з іншого боку - хороша він людина - а розішлись, навіть роз"їхались, вірніше поїхав він - таке життя так повернулись обставини...багато речей, що нагадують мені про події тих безтурботних днів навіюють просто посмішку легку невловиму..як той час який ми були разом...
....ні..я зовсім не тримаю жаль на життя за те що нас розвело ...лише за те не можу знайти спокій що більш ніколи ніде і ніяк не побачим один одного...
.....

але ніколи напевно не буде знати того, що чекає....життя приносить нам великі сюрпризи , подарунки, радості, розчарування...так я б ніколи не була з ним, з великим Рибкою ...
.......і не скоро поставиться крапка, а лише кома і продовження буде....
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (15):
djabchyk 10-11-2005-18:00 удалить
те що залишається позаду, і на чому не поставлено велику жирну крапку - завжди продовжується трьома крапками і довгими поглядами в далечінь, немов в майбутнє, ніби чекаючи, що воно от-от зявиться, що він от-от прийде, немов щось от-от трапиться... але нічого не трапляється, тому що в кожного з нас є вибрана нами дорога, яку ми й туруємо.

ти також її вибрала. хоча можеш сказати й "ні, не вибирала". в тебе була можливість сказати "так", та така відповідь тебе не задовільняла.

а чи можна бути друзями в "таких" випадках... вибач Зоряно, та ви не друзі, і ніколи ними не станете, занадто довгий і задуманий той погляд в далечінь, занадто вже безтурботна та посмішка, яка блукає твоїм обличчям.
і не кажи що все змінилося, бо насправді змінилась тільки ти, але незмінилось щось інше, не пропав цей погляд, не зникла та посмішка, чомусь згадується отця безтурботність.
але чому?

краще витри цей коментар.
Rusalka_m 10-11-2005-18:04 удалить
Ну, так, це просто прекрасно, коли ти не ставиш КРАПКИ на всьому, а лише кому, значить буде продовження, а раптом життя зробить так, що ви зустрінетесь, що ще все не втрачено...Я, наприклад, напвено нажаль, така людина, що ставлю на всіх стосунках, тільки Жирні крапки, не можу, я жити з тією надією, навіть мінімальною, мікроскопічною...бо болить мене тоді душа, мучить, а так я все ставлю на свої місця....на свої полички.
djabchyk 10-11-2005-18:10 удалить
Rusalka_m, давати надію? най си мучать, най си надіють! правильно дівчино, так і треба!

і некажи що це все просто дружба, це банально примітивно.
Rusalka_m 11-11-2005-10:19 удалить
djabchyk, а чому банально...., навпаки, як би була тільки дружба, то напевно не ставилося отих ЖирнЮЧиХ крапок...а так...важко бачити людину, коли, вона дивиться закоханим ніжним поглядом на ІНШУ...і згадувати, що це колись належало і тобі:(
неможу....
ХМ?
Zirka 11-11-2005-10:35 удалить
а ви знаєте я отримала лист, так-так відкрила скриньку і тут - серце забилось - лист від нього, що лист - його фото... чи не співпадіння...але дата - дворічної давності... і як таке могло трапитись?
Rusalka_m 11-11-2005-13:14 удалить
Zirka, просто так, нічого не буває:)
djabchyk 11-11-2005-15:06 удалить
банально - це тоді коли двоє вдають друзів, а дивляться один на одного як на коханих, але неможуть вже такими стати, неможуть чогось пробачити, не можуть чого забути.
тоді вони не друзі, завдаючи болю, дурять один одного і насамперед самі себе.
Zirka 11-11-2005-15:21 удалить
djabchyk, впринципі так
E_L_E_C_T_R_I_C 12-11-2005-11:23 удалить
Zirka, моє питання в ігнорі?))
Rusalka_m 14-11-2005-15:30 удалить
djabchyk? це справді проблема....але після того як ти когось кохаєш, живеш його ласкою і любовю, тяжко дивитися на цю людину, як на ДРУГА....
djabchyk 14-11-2005-17:25 удалить
ось Rusalka_m, і я про що.
неможна, так як писала Zirka, дивитись на людину з ледь вловимою посмішкою, з безтурботою тих днів... і казати: "ми тільки друзі". та не є такі люди друзями, можуть намагатись такими бути, але не будуть.
Rusalka_m 14-11-2005-20:14 удалить
djabchyk, рада, що ми зійшлися в роздумах...:)
Zirka 15-11-2005-14:44 удалить
вела я це все до того, що кохання на відстані вистигає з кожним градусом- кілометром у часі...ми змінюємось, світ навколо нас змінюється.. а минуле нагадує добру казку..


Комментарии (15): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник спогади | Zirka - Се Ля Ви | Лента друзей Zirka / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»