Таких вихідних в мене давно не було...
Приїхали подружка зі своєю подругою, а та ще й свою доцю взяла, з Будапешту...одним словом бабське царство...гуляли, за покупками ходили (більшу частину часу), катались на машинках...клас...а наговорились як...правда мова спілкування була російська оскільки вони українську не знають, то у нас залишалось або мадярською або російською...от ми і „разгаваривали”...
Коліжанка з малою здались в перший день – на запитання водія куди тепер була геніальніша фраза: „Домой – на вокзал”...пригнали ми до каси – квитки вже не продають, поїзд від’їжджає за 7-8 хв, ну тут випливає така собі тітонька і пропонує давайте я вас заведу посадю і т.д. одним словом наші вміють обкрутити і „обдерти як липку”....
На другий день все було спокійно, ми гуляли по місту...