ну ми читали одне одного.

правду кажучи нерозумію до кінця зміст того свята.
народ хоче зробити те що мав би робити кожен день, а не раз на рік, і це тільки тому що "всі так роблять"

а з іншої сторони, мені просто боляче дивитися на тих хто в той день залишаються самотніми. хтось розбігається по домівках, а хтось кучкується групками, і вдає що кохання - то не для нього. а сам, тим часом, запевняє себе що "наступного року так не буде. наступного року я буду сидіти як ось та пара за сусіднім столиком"

ось і толк з того свята. чи твій партнер повірить що ти любиш його більше, якщо ти, ні з того, ні з сього, зробиш цього дня файний подарунок?
звичайно - це приємно, але чи не варті наші кохані кожноденних подарунків? тому люди - не фанатійте, краще безпечно кохайтеся

djabchyk, для тих, хто вже ходить парою, це взагалі не свято, на мою думку... Це для тих, хто ще не сказав отиз трьох слів своїй/йому коханій/ому, і не знає, як це зробити ,або просто боїться...

в першому повністю погоджуюся з тобою Сирожик, але з тим, що для освідчення в коханні потрібен особливий день...
ну... чось я незгідний, я б це сприйняв швидше навпаки. це такий собі інкубатор, коли людина не може придумати чогось особливого і романтичного. а натомість піти, як всі, в кафешку, сісти поміж закоханих парочок, і підслуховуючи зізнання в коханні з сусіднього столика - переказати це своїми словами
хоча, в якійсь мірі ти всетаки правий, інколи такому кроку мішає страх, і для того потрібен ще один фактор - наприклад день кохання.

djabchyk, :) Так ті, хто не хоче - можуть освідчитися (о! А вчора чомусь це слово згадати не вдалося...) у коханні заздалегідь, і дуже романтично... Воно, мабуть, багато втрачаеється від того, що людина просто очікує, що їй зараз скажуть оті слова (я маю на увазі, в день кохання). Але багатьом потрібен-таки привід для цього...

нє, Сирожик, звичайно, якщо ти почав будувати стосунки до дня Валентина, і ви наблизилися до межі "освідчення" - то було б якось нефайно вдавати, що твій партнер і зараз для тебе тільки друг, навіть якщо й дуже хороший й особливий ;)
просто таке освідчення сковує людину: з одної сторони важко придумати щось особливе, принаймі тому що багато людей освідчуються одночасно; а з іншої в партнера може виникнути сумнів - чи освідчився ти, якщо б сьогодні не був день кохання?
а на рахунок очікування - знаєш, мені здається найцікавіший, найбажаніший, най-най-най... - це є перший поцілунок. тому що він довгоочікуваний, сповнений страху, переживань, зважень і клопіткої праці. здається що тут є повна аналогія з освідченням.

Исходное сообщение djabchyk
нє, Сирожик, звичайно, якщо ти почав будувати стосунки до дня Валентина, і ви наблизилися до межі "освідчення" - то було б якось нефайно вдавати, що твій партнер і зараз для тебе тільки друг, навіть якщо й дуже хороший й особливий ;)
просто таке освідчення сковує людину: з одної сторони важко придумати щось особливе, принаймі тому що багато людей освідчуються одночасно; а з іншої в партнера може виникнути сумнів - чи освідчився ти, якщо б сьогодні не був день кохання?
а на рахунок очікування - знаєш, мені здається найцікавіший, найбажаніший, най-най-най... - це є перший поцілунок. тому що він довгоочікуваний, сповнений страху, переживань, зважень і клопіткої праці. здається що тут є повна аналогія з освідченням.

тільки якщо це справді щире освідчення-то воно не має ніякої межі

Zirka, межі то воно не має, але перше освідчення, мені здається, найважливіше і найбільш емоційне. воно повинно бути особливим!

djabchyk, та я не знаю, мабудь, наврядчи сам буду освідчуватися в коханні на Валентина. Саме через брак отої особливості. Але свято - воно всеж-таки потрібно, на мою думку.