симпатія(ї) мабуть є чи були у кожного, але мабуть, основне не дати зайти надто далеко. так от є така і у мене, напрочуд симпатична, мила і ..., не можу сказати, що це якесь там кохання - зовсім ні, і от приходить усвідомлення самого страшнішого, постійного прагенення зустрічі погляду, іншого просто не можна!!!
саме жахливе, що з цим неможливо боротись, і на що це списати? на гормони? весну?
"симпатія" пропонувала зустрічі, заручення, одруження...
..., а може це я себе обманюю?