це коли поряд немає нікого, заради кого хочеш жити, кого хочеш робити щасливим, кому дарувати радість і несподіванки.

а мож це якась психологічна травма?

ну в кого як?:)
але ніяка це не травма - це стиль життя. дехто любить самотність, от як я наприклад, а дехто любить постійно жити в шумних товариствах.
але ким би ти не був - все рівно колись тай знаходиться людина, заради якої, якось невимушено, ти перевертаєш світ, прикашаючи його неймовірними вчинками і розмальовуєш яскравими і зрозумілими барвами.
тоді й зникає самотність, тоді й зявляється відчуття, що в одній людині є світ, який потрібен тобі, і ... його там навіть трішки більше:)...

звичайно, що реальність...і ще така відчутна і жорстока:(

штамп в паспорті чи його відсутність ? хіба це зв*язано з самотністю ? не думаю... можна так само бути самотнім з штампом... чи без нього... та й його відсутність не робить самотнім...

а самотність... це реальність... кожен по різному сприймає її... до неї можна звикнути... але вона є...