"Я дивлюсь телевізор і мене там майже все кумарить, щось просто дратує, а щось відверто харить.
Перемикаю радіоканали, а там одне й теж саме, та а я цього не хочу, та я цього не хочу, я хочу щось цікаве. Але надія не вмирає, але надія не вмирає, але надія не вмирає і я чекаю, що зараз буде щось, що зараз буду щось, що ще не почалось.

Я гортаю журнали, там майже все чуже для мене.
Одне для моргенал’їв, а інше тільки для богеми.

Захожу до крамниці, куплю що заманеться, так дуже рідко тішить, так дуже рідко тішить, все те що продається.
Але надія не вмирає, але надія не вмирає, але надія не вмирає і я чекаю, що зараз буде щось, що зараз буде щось, що зараз буде щось, що ще не почалось.

А я так хочу жити в країні для народу, щоб кожен міг отримати за все свою винагороду, щоб кожен міг отримати все те що кожен хоче мати, і не було потрібно, шукати та чекати. Коли вже буде щось, коли вже буде щось, коли вже буде щось? Ще що не почалось…"



Да, це таки "Тар-Так"