ранок. посередині величезного трафіку стою я і намагаюся вполювати якогось таксиста, який швиденько доставить мене до студії, (звісно. я вмію всттигати всюди, "сьогодні просто не день Бекхема":)) нормальні машини мене чомусь ігнорують.... під\їжджає щось жахливе - старезна ПобЄда, як каже Кузьма (ну. я розумію, він їх любить - і для того возив їх у Німкччину, щоб грошей заробить...) питаюсь про ціну... домовляюсь сідаю.... і розумію. - ну все, БУрячкова.... ти попала.... це ж танк з радіо шансон в середині.... і звісно - пробка... і звісно - не вийти.... і водій ще - ну що ти зробиш... я ж не тому не їзджу метром, шо у мене грошей багато, а тому, шо поспішаю дуже.....

корочше кажучі - я добралася... але все дарма.... і лише дурнуваті пісні. що я їх чула у побЄді залишилися зі мною на весь день.... фак. фак. фак.

Да я тоже не люблю шансон, ну не нравится мне он и все тут, хоть убейте. Он для "крутых", а я не крутой, я обычный и слушаю Скрябина, Океан Эльзы ну и тому подобное, а вот еще Тар-Так - просто супер. :)