AzB
Я відчуваю близьку необхідність
Внутрішнього оновлення.
Я дістаю свого маленького друга,
Створюю нове повідомлення.
Напишу ті слова, що тобі не казав
На наших з тобою побаченнях.
Напишу ті слова,що зараз для мене
Мають найбільше значення.
Про те, що ламає мене на шматки,
Та складає неначе мозаїку.
Про те, що кладе поетичні рядки
Під розкисле перо прозаіка.
Щоб ти знала й пр оте, як у серці мете
Нестерпно гаряча хурделиця.
З тіла рветься душа, і повістрю ножа
Нескінченною стрічкою стелится.

Напишу смс - це технічний прогрес
Надає мені шанс на майбутнє.
Зведений культ,цей малесенький пульт
З"єднує з тим, хто відсутній.
Напишу смс, від землі до небес
І з небес до землі пронесеться.
А коли долетить, хай принаймні на мить.
Твоє серце частіше заб"ється.

я раніше тобі цього не говорив,
Бо якось не випадало можливості,
Але ні, ти не вір, я цього не робив
Бо просто не вистачало можливості.
Безліч раз підбирав,необхідні слова.
Щоб сказати при першій нагоді.
Та в останній момент, всі слова забував
Й червонів наче спійманий злодій.
Я щоночі не сплю,від потоку думок,
Ніяк не вдається заснути.
І кручусь,і верчусь,і гарчу,наче вовк,
Ланцюгом до неволі прикутий.
Але прикро, що ти здатна відповісти
Лиш відвертим незадоволенням
Вибач, мене за тон,
Тільки мій телефон
Не читає твої повідомлення.
/tartak.com.ua/
( пост у bad_Mama )

Відлуння :)

Знову впевнююсь, сумно гортаючи літери,
Що то був злодій нашого життя,
то злодій вихопив думки і палітури,
занедбав сутінки і розкіш небуття,
згасив надії полум'я і слово
жбурнув у поїдки сміття.
Той злодій звався іменем цнотливим,
немовби комара волання й рев,
що замуровує таємну профанацію
злодюжки справної - Землі
ЦИ_ВІ_ЛІ_ЗА_ЦІЮ.