У вівторок приїхав із села і відразу ж побіг до ванни глянути чи увімкнули теплу воду. Холодний душ, звичайно круто, але у той час погода була не надто сприятливою для цього. Тому дуже зрадів, коли теплий срумок упав на руку.
Так от. Коли була гаряча вода - було добре. Коли відключили - погано. Коли знов включили - чудово! Відчуваєте різницю? Між "добре" і "чудово!"? А нічого ж не змінилося!!! І тоді і зараз була тепла вода.
Людина не вміє радуватися тому, що в неї є зараз.
Ось думаю, якщо я від води так радію, то що було б відключити комусь повітря хвилини на півтори? =) Коли б знову почав дихати, бігав би по вулиці і радів. А лише 2 хвилини тому стояв на зупинці, лаючи весь світ і всіх. А тут раз і бігає радується, незрозуміло чому. Змушує інших крутити пальцем біля скроні...
- Ей, придурок, ти чого стрибаєш, немов навіжений?
- Я можу дихати!!! Я живу! Це чудово!!!
- Ну-у-у-у ідіо-о-о-от!!! Викличте швидку.