присвячено Грузії
І ніби карамельні - ріки з гір,
Казбегі - ніби кекс різдвяний,
Розсипані родзинки сіл,
Міста-горіхи: аромат духмяний.
Хмарки на небі, день як мить,
П’янке повітря, квеврі, чаші,
Як солодко з них сапераві пить,
І слухати промови й тости ваші.
Колись тебе онук спита:
-А звідки, бабуа, у тебе вишита торбинка?
І ти згадаєш очі кольору дозрілих фейхоа
Закоханої в гори панночки вкраїнки...
15.11.11.