9.12.2021 09:15
Після відеоконференції президентів Сполучених Штатів та Росії державний секретар США Ентоні Блінкен наголосив в інтерв'ю виданню Wall Street Journal,що справа аж ніяк не лише в Україні,а й у спробах Росії підірвати чинний міжнародний правопорядок. Власне,російський президент Володимир Путін і не приховує цих намірів.
У повідомленні прес-служби Кремля після спілкування Путіна з Байденом висуваються вимоги,які вже озвучив російський президент напередодні проведення саміту.Це "отримання надійних,юридично зафіксованих гарантій,що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь".
Якщо перекладати ці слова з дипломатичної мови,вони означатимуть письмово зафіксовану та схвалену країнами-членами НАТО відмову від розширення цієї організації,від прийняття до її складу,для початку,України та Грузії.Але,крім того, Путін вимагає від Байдена та інших західних лідерів – не забуватимемо,що Байден на цій відеоконференції виступав не лише від власного імені,а і як представник "колективного Заходу" – відмови від озброєння України,від її перетворення на країну, яка здатна протистояти російській агресії.І це теж не новина.Саме з відмовою самої України від переозброєння армії Путін пов’язував продовження транзиту газу українською ГТС під час свого нещодавнього виступу на Петербурзькому економічному форумі.
Мета Путіна є очевидною.Він проти самої можливості інтеграції України до будь-якої західної структури,яка породить взаємні зобов’язання учасників.Оскільки прийняття України до НАТО чи Євросоюзу – чи до НАТО та ЄС – поставить крапку на планах приєднання території України до Росії.А це і є плани Путіна.Ну,і,крім того,Путіну потрібно,щоб Україна – навіть поза НАТО та ЄС – не мала можливості чинити опір, коли буде ухвалено остаточне рішення щодо її окупації.Саме з цим пов’язана вимога її не озброювати.
Цілі Байдена теж є зрозумілими.Він не хоче допустити нової війни в Європі,та він не може дозволити собі залишити Україну напризволяще,оскільки після хаосу в Афганістані це породить додаткові ризики для його репутації та для можливості демократів виграти проміжні вибори до конгресу.Ну і,крім того,якщо Росія "проковтне" Україну – або навіть частину України – це може створити уявлення про слабкість американців і миттєво відгукнутися на кризі з Тайванем.А спроба Китаю "проковтнути" Тайвань – це вже буде криза зовсім іншого характеру,в неї американці повинні будуть втрутитися безпосередньо.Тому Байдену просто необхідно підтримати світопорядок і зупинити Путіна.
Чи є тут майданчик для компромісу? Насправді – ні.Навіть коштом України – ні.Байден і Путін мислять в абсолютно різній політичній логіці.Байден думає про кліматичні проблеми,боротьбу з пандемією та про відновлення економіки – бо це і є для нього засіб для доведення власної ефективності та можливого переобрання чи обрання президентом нового демократичного кандидата.Путін думає про агресію, територіальне розширення,культивування образу обложеної фортеці – бо це і є для нього засіб збереження влади.Який тут компроміс?
Тому питання лише в тому,чи зможуть заходи,розроблені Заходом для заспокоєння Путіна,справді Путіна зупинити – хоча б на якийсь час.Письмових гарантій нерозширення НАТО Захід Путіну не може дати.Від постачання озброєння в Україну не відмовиться.Навіть якщо примусить Київ до якихось компромісів щодо Мінських угод – Путін все одно з Донбасу (і особливо з Криму) не піде.Єдине,що він може вирішити, – це те,що час для спецоперації ще не настав.І важливо,щоб така думка у Путіна зберігалася до останнього його дня при владі.Це,власне,все,чого можна досягти.
Ну і,звичайно,у майбутньому – коли в нашій країні зміниться влада – можна буде домогтися активнішої участі українського керівництва у процесі захисту нашої державності.Те,що президент Байден знайшов час двічі поспілкуватися з європейськими союзниками – до та після спілкування з Путіним,а для Зеленського знайшов час лише через два дні після відеоконференції (добре,що хоч Блінкен зателефонував перед відеоконференцією,дякую,дуже дякую) – це сигнал,який може не почути лише глухий.Тільки той,хто проігнорував решту американських сигналів останніх років – від санкцій проти Коломойського до вимоги розморозити антикорупційні інституції.Тільки той,хто замість розмови,що не відбулася, відправився до спортзалу і закинув звідти задоволену фотографію – фотографію людини,з якою ніхто не рахується.І так,ця людина – наш президент та наш вирок.
Це,однак,не означає,що цивілізований світ не має надати українцям шансу виправити грубу політичну помилку,допущену агресивно-інфантильною більшістю виборців у 2019 році.Але для цього також треба зупинити Путіна.
