03/09/2021 - 14:00

Примітка редакції. Ми впевнені,що про російські міфи ви й так у курсі.Але наш читач та постійний автор хоче нагадати основний список — раптом ця обережність спрацює?
Історія російської брехні сягає темних часів,коли за російського самоназваного царя корегували літописи.Звісно ж,аби догодити самодержцю.Брехати було весело, знадобились професіонали.Пізніше,вже в Російській імперії,за Єкатерини II створили навіть спеціальну комісію.
Вона збиралась для того,щоб формувати давню історію,переважно Росії.В результаті її роботи світ побачив «Єкатерининську історію».Вся вона була створена та прописана задля «російських потреб»,але аж ніяк не історичної справедливості.Згодом імперські історики неодноразово об’єднувались у різні товариства,щоб адаптувати історію до тих самих «потреб».
Необхідна була основа для дієвої пропаганди.Стовпи для обману насамперед власного населення.
Тепер перенесімось у наші дні.Сьогодні Росія все ще існує,і тому продовжує стару забавку — будує власну брехню на захисті російської мови.І робить це за допомогою релігії та приналежності до слов’янських народів.
Усі три пункти — маячня.Ще за царських часів вони були банально вигадані.Але,на жаль, із великим прошарком суспільства це й досі працює.Тож освіжмо пам’ять по пунктах.
Тоді,коли середньовічна Європа переживала революційний підйом,населення держав почало усвідомлювати себе як нації.Суспільство потроху звикало: індивід дійсно може прив’язувати себе до певної країни і культури.А один із головних атрибутів країни,як відомо, — це мова.
Для комунікації між представниками різних регіонів у межах однієї країни утворювали одну офіційну мову.Це нормально.У Європі мова народжувалась із художніх творів. Торговці їздили із сіл до міст.Щоб налагодити комунікації з іншими людьми,їм доводилось вивчати спільну мову.Так її передавали з рук до рук та поступово популяризували.
У Росії,на жаль,геть усе пішло іншим шляхом.Навіщо всі ці процеси,якщо результат можна просто вигадати? Фентезійний розвиток «мови» почався наприкінці XVII століття і був завершений у першій половині XVIII-го.Просувалась процедура передусім зусиллями Феофана Прокоповича і Михайла Ломоносова.
Було взято староновгородську мову,а також старослов’янську та елементи української й білоруської.І все це накладено на угро-фінську фонетичну (і частково граматичну) основу.Російську мову,на відміну від української,штучно створили і насаджували народові.Навіть тут у росіян не так,як у людей.
Росія проголосила себе Третім Римом.Після розвалу Римської імперії та падіння Константинополя.За легендою мав з’явитися Третій Рим.Москва,недовго думаючи, вирішила,а чому б не проголосити себе правонаступницею Константинополя.Такі кроки ніхто не підтримав.Сьогодні Стамбул — православний центр світу.Російська церква,яка звинувачувала українську церкву в неканонічності,сама такою ж і є.Вона навіть підробила документ,який визнає її церкву канонічною. І узаконила її сама,а офіційно її церкву ніхто не визнавав.
Історію про слов’янські «братні народи» чув нині кожен українець.І тут також усе притягнуто за вуха.Народи,які проживали на території сучасної Росії,важко віднести до слов’янських.Більшу частину її європейської території заселяли фінські племена.Що глибше в країну,то різноманітність народів зростала.Тогочасна еліта взагалі була нащадками монголо-татарського ханства.І як уже було зазначено,такі факти ретельно переписували і замовчували з часів царської Московії до путінської Росії.
Як казав Отто фон Бісмарк: «Договір із Росією не вартий паперу,на якому він підписаний».Вся її історія — перекручення,замовчування і брехня.Наші горе-сусіди придумали власну мову і видають її за одну з найстаріших.Самостійно визнали свою церкву і тепер звинувачують інші церкви — мовляв,ті «недостатньо» православні. Починають війни,називаючи себе і нас «братніми»,слов’янськими народами.Хоч самі до них не належали із самого початку.
Усе,чим найактивніше займається Росія, — це постійна брехня.Як ідеологія та її основа. Та це ви й без мене знаєте.