Воистину.

сто пудов

А ще чудове відчуття оновлення дає подорож. Нехай недовга, всього тиждень, але обовязково спресована. Оце мандрували з колегою по Сході: Полтава, Дніпро, Донецьк, Луганськ і ще дрібних міст купка. Вдень працюємо, півночі переїжджаємо, ранок спимо. Для тіла робили в деяких містах зупинки, щоб вечір вільний був. От цікаво, в кожному регіоні дівчата різні, і тілобудовою, і психологією.
А сьогодні зайшов в твій щоденник. Таке враження ніби повернувся додому, тут усе по старому, і спокійно-спокійно.

Артут,
очень рада ,что ты хорошо отохнул.
Странно, что мой дневник стал удобнми тапочками для тебя. И неспокойно тут, вроде. но еслит ебе так кается хначит ты это так воспринимаешь... нда.

Исходное сообщение Texxy
Артут,
очень рада ,что ты хорошо отохнул.
Странно, что мой дневник стал удобнми тапочками для тебя. И неспокойно тут, вроде. но еслит ебе так кается хначит ты это так воспринимаешь... нда.

Не тапками! Ярлик вішаєш на моє відношення до твого щоденника?
А на рахунок спокою ... Спокійно тут, ще й як спокійно. Повір, тиха оселя в бурхливому морі. Із своїми проблемами, пошуками, прагненнями. Так що почитаю і

Артут,
Странный ты.

Исходное сообщение Texxy
Артут,
Странный ты.

О, а завтра їдемо в Мінськ. Ще й Білорусію побачу.