трагедия
27-07-2014 10:29
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Это цитата сообщения ВЗРЫВАЯ_СТЁКЛА Оригинальное сообщение
І ВЖЕ НІ ДИХАТИ, НІ РУХАТИСЬ, НІ ДУМАТИ НЕ МОЖЕШ....
"Поряд із цим банером, коли б ти повз нього не йшов, завжди стоять перехожі.
Довго стоять, вдивляються в нереально красиві обличчя (це не перебільшення) на світлинах, і плачуть. Навіть якщо ти поспішаєш, то просто швидко пробігти повз - несила: масштаб та глибина людського горя, яке спіткало Україну, прибиває до землі.
І ти стоїш - паралізований, застиглий, не в змозі йти далі, всередині все холоне, крижана хвиля ненависті до ворога і пекучого болю зустрічаються десь на рівні сонячного сплетіння.
І вже ні дихати, ні рухатись, ні думати не можеш.
Здається, живим залишається лише твій погляд, який хаотично стрибає від обличчя до обличчя, від імені до імені... І раптом зупиняється на букеті білосніжних гладіолусів. Чи хтось знав, чи просто випадково приніс їм квіти гладіаторів, які символізують вірність, сміливість, щирість, дружбу та відданість, які, за легендою, виросли з мечів?..
У жодному словнику жодної мови немає слів, щоб передати мій біль, біль всього українського народу, який втратив так багато своїх світлих дітей...
Слава Героям України!"
Від читача
[700x465]
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
Это цитата сообщения ВЗРЫВАЯ_СТЁКЛА Оригинальное сообщение
І ВЖЕ НІ ДИХАТИ, НІ РУХАТИСЬ, НІ ДУМАТИ НЕ МОЖЕШ....
"Поряд із цим банером, коли б ти повз нього не йшов, завжди стоять перехожі.
Довго стоять, вдивляються в нереально красиві обличчя (це не перебільшення) на світлинах, і плачуть. Навіть якщо ти поспішаєш, то просто швидко пробігти повз - несила: масштаб та глибина людського горя, яке спіткало Україну, прибиває до землі.
І ти стоїш - паралізований, застиглий, не в змозі йти далі, всередині все холоне, крижана хвиля ненависті до ворога і пекучого болю зустрічаються десь на рівні сонячного сплетіння.
І вже ні дихати, ні рухатись, ні думати не можеш.
Здається, живим залишається лише твій погляд, який хаотично стрибає від обличчя до обличчя, від імені до імені... І раптом зупиняється на букеті білосніжних гладіолусів. Чи хтось знав, чи просто випадково приніс їм квіти гладіаторів, які символізують вірність, сміливість, щирість, дружбу та відданість, які, за легендою, виросли з мечів?..
У жодному словнику жодної мови немає слів, щоб передати мій біль, біль всього українського народу, який втратив так багато своїх світлих дітей...
Слава Героям України!"
Від читача
[700x465]
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник трагедия | pani_Lyuda - Дневник pani_Lyuda |
Лента друзей pani_Lyuda
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»