[700x509]
|
Любов - не іграшка, То крила! Вона думками десь у вись На світлих почуттях злетіла І крила радісно злились В єдинім відчутті блаження, Що робить чистим нашу суть! То, іноді, політ прощення, Крок мужності, здолавши лють, Що в нас сховалась і невпинно Нам заважає у цю мить... А думки линуть так нестримно У світ чарівний, Хочу жить І вільно так тебе кохати, Розкрити душу, серця дзвін, Щоб разом ми могли літати! Лишень таким можливий він - Політ-життя, політ-знамення, Самовіддачі, чистоти І поетичного натхнення... Бо крила в ньому - Я і ти! |
Любов - не чари, То стремління! Вона не може бути вниз, До божевільного тремтіння Тільки у гору й землю гриз В єдинім почутті кохання, Що робить вічним нашу суть! То, іноді, політ страждання, Крок мужності, здолавши лють, Що не дає порозумітись, І відкидає нас назад... А серце з серцем хоче злитись В єдиний Життєдайний лад, Й спокусу радості пізнати, Твій дотик рук, чарівний спів, Щоб про незгоди забувати! Лишень таким, без зайвих слів, Політ-злиття, політ-кохання, Де вірність більша за життя, І поетичного надбання... Бо крила в ньому - Ти і я! |
![]()