[показать]
Не знав, не знав звіздар гостробородий,
Що в антисвіті є антизірки,
Що у народах є антинароди,
Що у століттях є антивіки.
Це знаю я. Жалій мене, звіздарю!
Це знаю я, і голову хилю.
У антисвіті зірочкою марю,
В антинароді свій народ люблю.

Душа вертає на свої руїни.
Тим часом там уже виросла квітка.
Я слухаю нечутні голоси
Серед німої музики мозаїк.
Усе було на світі позавчора.
В зіницях Часу предковічний лід.
Людино, людино, людино, людино!
Збери себе всю у собі воєдино.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]()