Это цитата сообщения Rarewolf Оригинальное сообщение
Посвящается учителям.
Володимир Шинкарук
Присвята вчителям
(іронічна пісня)
Як умру то поховайте
Подалі від школи,
На педраді не згадуйте
Більше вже ніколи.
На вінок мені не тратьте
Ні грошей, ні часу,
Бо я знаю, що вчительство
Не має запасу.
На могилі покладіте
Які-небудь квіти,
А в головах заховайте
План самоосвіти.
Зошит, ручку і щоденник
Дайте мені в руки,
І згадайте, друзі милі,
Муки мої, муки.
Прощавайте назавжди,
Двійки й одиниці,
Й ви, колеги-вчителі,
Й вчителиці.
Не прожив я так, як люди,
Не досипав ночі,
Над тими зошитами
Вилазили очі.
З'їла школа моє серце
І ще півпечінки,
Бо за нею я не бачив
Ні діток, ні жінки.
Місцевкому передайте
Моє шанування,
Так путівки не діждався
Я на лікування.
Ну, а заучу скажіте,
Хай розклад міняє,
Бо мене вже на цім світі
Живого немає.
Прощавайте назавжди,
Педради й уроки,
Й ви, колеги-вчителі,
І вчительохи.
Директору передайте
Мою шану й дяку,
Нехай тепер поцілує
Мене в саму руку.
Треба вам запам ятати
Вчителі майбутні:
В школі добре працювати,
Як нема в ній учнів.
Може станеться колись,
Що буде зарплата,
То випийте ви за мене
По сто грам на брата.
Ось і все, тепер прощайте,
Бо я точно знаю,
Хто учитель на цім на світі,
Той іде до раю.
Автор і виконавець власних пісень, ведучий і режисер, професор Житомирського державного університету ім. І. Франка Володимир Федорович Шинкарук народився 19 серпня 1954 року в селі Вчорайшому Ружинського району Житомирської області в родині медиків.