Это цитата сообщения LARIS_SAN Оригинальное сообщение

"ЗДАЛОСЬ МЕНІ, ЩО У МОЄМУ ПІД'ЇЗДІ ЖИВЕ ФАШИСТ…"

https://www.facebook.com/serhiyprytula

"ЗДАЛОСЬ МЕНІ, ЩО У МОЄМУ ПІД'ЇЗДІ ЖИВЕ ФАШИСТ…



Не знаю чого, от здалось та й капєц. Почав думати, хто то може бути?!
Першим ділом подумав на тих хто живе у 88-ій квартирі. І дійсно, чого б то нормальні люди жили у квартирі, на якій прихований символ Гітлера?
Он, у Львові цілий стадіон дискваліфікували на 5 років, бо якийсь чувак був у футболці з номером 88!
Пішов, пробив, виявилось, там живе пенсіонерка. Зрадів, що помилився, але побачив, що у неї в хаті бігає німецька вівчарка… зрозумів, що баба шифрується.
Витягнув записник і записав номер квартири. Витягнув з квартири пральну машинку і 2 каструлі, які роками лежали на балконі, чекаючи, що я їх відремонтую. Тим всім перекрив вхід у під*їзд. Взяв табуретку і сів за «блок-постом».
Прийшли сусіди з третього поверху: чоловік, жінка і дитина в колясці.
Попросив, щоб вивернули все, що є в колясці, щоб перевірити, чи не везуть там фашиста!
Відмовились… я сказав, що відмовитись від перевірки на фашиста можуть тільки фашисти і пропустив.
Але квартиру записав у «чорний список потенційних фашистів»!

Після пар йшли студенти. Підійшли до мого блок поста. Один був з навушниками.
Попросив дати послухати, що там грає. Грала група «Рамштайн». Зробив вигляд, ніби не здогадався, хто вони такі.
Квартиру заніс у список. Прийшов сусід з яким живу через стінку.
Запитав «Вот да фак?». А я запитав чи він часом не ЦРУ-шне чмо, бо якого біса питати «Вот да фак»?

Получив в морду. Підло. Без попередження. Як фашисти 22-го червня… записав у список.
Під'їхав сусід з 4-го поверху на БМВ. Я навіть нічого не питав. І так все ясно. Записав у список.
Захотів їсти. На лавці під під'їздом сиділи бабулі. Попросив їх, щоб принесли мені фляшку горілки і закуску.
Запитали навіщо? Сказав, що я антифашистський фронт, стою на їх захисті і вони зобов'язані мене годувати, поки я їх захищаю!
Бабулі сказали, що коли фашисти зайшли в Україну в 41-му, то теж так казали. Записав у список зразу всіх.

З сусіднього під'їзду прийшов алкаш. Приніс фляшку і сирок. Вмазали.
Зразу записав його у ряди антифашистів, бо ж видно, що людина ідейна. Не те, що ті бабулі.
Коли фляшка опустіла, відправив його у свій під*їзд і розказав, як робити блок-пост.
Відчув, що все роблю правильно! Вечоріло. Під під'їздом стояло 15 чоловік, які не могли зайти, бо я лежав впоперек проходу зверху на пралці і баняках. Ригав.
Бо не міг витримати того, що пів-під'їзду фашисти і зрадники!

Ті, хто стояв і хотів зайти, кричали, що я фашист, але я пам'ятав слова Черчіля, який казав, що «майбутні фашисти, будуть називати себе антифашистами»! Пішла жовч! Під'їхав бобік з ментами!
Я зрадів, бо і єжу понятно, що міліція з народом! А народ - це я! Але якогось хріна, вони почали пакувати мене в бобік.
Я кричав, що беруть не того, що всі фашисти живуть на 3,4,5 поверхах і стоять під під'їздом, але видно, що фашистська личина пустила коріння набагато глибше і зараз проявилась у цих нелюдах, запроданцях, які пакують мене в бобік!

Сволочі під під'їздом аплодували, бабки на лавці плювались,
студенти співали фашистський гімн «Путін – Х..йло, ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла»,
з балкону 5-го поверху гавкала німецька вівчарка, з вікна третього поверху в морду прилетів памперс з гімном,
фашистські прислужники менти, ні-ні, поліцаї, крутили мої руки… я розумів, що коричнева чума розрослась до невиданих масштабів.

І тільки вогник папіроски над пральною машинкою у сусідньому під'їзді, в мозолястих руках сусіда-антифашиста, якого я прийняв у цей священний бій, вселяв надію…
Наша Битва Ще Не Закінчилась!!!"