[400x384]
Осінь
Весна нас манить в далечінь,
як місяць зорі в небосхилі.
Вона біжить від нас як тінь.
ми наздогнать її не в силі.
Ти, осінЬ, трохи зачекай.
Я ще стежиною пройдуся
Крізь дивовижний цей розмай
і до весни знов доторкнуся.
У тебе, осінь,сто доріг.
Іди у квіти,трави,роси
не оббивай ти мій поріг
і срібло не труси на коси.
ти свої фарби збережи,
змалюєш ними зимній ранок.
Мені ж ,прошу, наворожи
щасливу долю на останок.
© Copyright: Татьяна Сливко, 2012
[показать]
|
 |
|
|
|
|
|
|
|