Любов Берко
29 августа в 13:08
Ось відлітає літо з журавлями,
Лишає нам свою журливу тінь.
Ох літо, літечко, побудь іще із нами,
Прошу тебе, ти нас ще не покинь.

Дивись, ще небо ніжно голубіє
І глибиною манить у світи,
З тобою, літо, ще зустрітись мріємо,
Не відпускай ти нас, не відпусти.

Тобою ще натішитися хочемо,
Вдихнути запах скошених отав.
Не відлітай ще, ми тебе так просимо,
Не покидай ще нас, не покидай.

Ще дай налюбуватись зорепадами,
Що у серпневім небі все летять,
Закоханим ще дай пройтися парами,
Не поспішай від нас, не поспішай.

А літечко теплом нам усміхається,
Чи дощиком іще нас пригостить,
Немов сказати хоче: завершається
Ця панування літа мала мить.

Ми будем сумувати за тобою,
О наше літечко, прекрасне і п'янке,
Верни до нас іще не раз весною
Ти, наше літо, тепле і ясне.