|
Один з авторських варіантів картини Тетяни Яблонської "Хліб" (1949 р.) десятки років зберігався (можливо, зберігається й зараз) у Третьяковській галереї в Москві як взірцевий твір соціалістичного реалізму.
 [показать]
vsviti.com.ua
Тривалий час художниця вважала картину своїм головним твором, адже їй вдалося передати на полотні щастя великого врожаю після тяжких голодних років.
[показать]
Чимала частина творчого життя Яблонської припала на часи, коли єдиним дозволеним напрямом у мистецтві був соцреалізм. Зрештою, вона й сама досить довго вважала цей напрям у радянському мистецтві єдино правильним. Однак великий талант наполегливо шукав нових форм, колористики, нового творчого осмислення навколишнього світу.
На початку 60-х, під час "відлиги", Яблонська на одному зі з’їздів Спілки художників заявила: "Не треба нас так контролювати. Ми самі знаємо, що можна, а чого — не можна". Художницю почали цькувати, викликати "на килим" до високих компартійних кабінетів, вигулькнули нищівні публікації.
1971 р. з’являється відома робота мисткині "Життя продовжується". Під хатою на ослінчику — дідусь із ціпком і молодесенька мати з дитям у сповитку. Сидять і мружаться проти сонця, й сонечко пестить їхні обличчя, і все на цьому полотні – герані у вікні, яскраво-жовті качани та вогненно-червоний перець під стріхою, саме повітря – сповнені сили й краси життя. [показать]
"Життя продовжується"
orthodoxy.org.ua
Але — саме довкола цієї картини точилися "дискусії" на предмет "неправдивості відтворення соціалістичного життя", ба навіть "наклепу на радянську дійсність". Мовляв, для чого поруч із молодицею – старий дід, то ж символ віджилого! А де худождниця бачила таку старезну хату? В нас уже немає таких, лише суціль нові, сучасні будинки!
Через багато років, у 2007-му, був пограбований музей у Яготині, що на Київщині. Зникло 33 картини, серед них і робота Т.Яблонської "Життя продовжується". 32 згодом знайшлися…
Творчість Тетяни Яблонської – життєлюбна і життєствердна. Марно було би вважати її лише представницею соцреалізму. Унікальна колекція її живопису, яка зберігається в Національному художньому музеї України, засвідчує стилістичне розмаїття, талант вільно мислити навіть у часи, коли це було дуже нелегко.
"Жовтень"
Художницю не полишало натхнення експериментувати, виражаючи себе в різних художніх стилях. У творчості мисткині знайшли відображення реалізм, імпресіонізм, примітивізм, вона захоплювалася "бойчукістами" — школою, що базувалася на теорії поєднання національного мистецтва та європейських художніх цінностей.
"Весілля"
tvrmogilev.by
Тетяна Нилівна Яблонська народилася 24 лютого 1917 р. в Смоленьску, в родині викладачів гімназії. У 1928 р. батьки вирішили рятуватися від більшовицької влади і таємно виїхати до Польщі. Спроби втечі – через Одесу, а згодом через Кам’янець-Подільський – не вдалися. На якийся час осіли в Луганську.
1933 р. Т. Яблоньска вступила до Київського художнього технікуму. Незабаром технікум ліквідували; навчалася на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, в майстерні великого українського художника-реформатора, професора Федора Кричевського (закінчила 1941 р.).
У повоєнні роки професор Яблонська тривалий час викладала в КДХІ, завідувала кафедрою композиції, керувала майстернею монументального живопису.
Була депутатом Верховної Ради УРСР (1951-58 рр.), входила до складу Правління Спілки художників України та СХ СРСР.
Творчість Тетяни Яблонської, здається, пошанована всіма можливими на той час нагородами і преміями. Двічі лауреатка Сталінської премії. Двічі відзначена державною премією СРСР. У 1998 р. — премією ім. Тараса Шевченка.
Художниця була двічі у шлюбі, мала трьох доньок. Найвідомішою є Гаяне Атаян, яка теж стала художницею. Тетяна Яблонська була однією з перших киянок, котрі самі водили власне авто, першою, хто одягла брючні костюми, а також першою, хто займався у Києві йогою (тоді про неї майже ніхто й не чув). Серед найвизначніших творів мисткині: «Хліб», «Святковий вечір», «Разом з батьком», «Вечір. Стара Флоренція», «Льон», «Червень»; пейзажі, портрети, рисунки. За життя мала понад 30 персональних виставок.
2001 р. отримала звання Героя України. Тоді вже була дуже хвора – 1999 р. перенесла інстульт, відняло праву частину тіла. Навчилася малювати лівою рукою, писала здебільшого пастелі, бо пензля тримати не було як.
Але працювала натхненно і багато – по два малюнки щодня. Останній малюнок мисткиня створила вранці 17 червня 2005 року. Ввечері її не стало.
Тетяну Нилівну Яблонську називали обличчям України.
"Автопортрет", 1944 р
[611x982]
Тетяна Яблонська. "Автопортрет". 1944.
Тетяна Яблонська. Льонище. Етюд. 1975
[603x576]
У 1977 р. художниця завершила роботу над картиною «Льон».
[показать]
"Упарку" 1950
[480x407]
"Наше вікно" 1998
Твори Т. Яблонської зберігаються у музеях Києва, Харкова, інших міст України.
Її ім’ям названа одна з вулиць у Солом’янському районі Києва. До сторіччя художниці Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні.
http://ridna.ua/
https://www.ukrinform.ua
[показать]
Пам’ятна монета України: “Тетяна Яблонська”!
Людмилка56
|
|
