Традиційні для села Спас різнокольорові вишиванки в приглушених тонах втратили свою популярність, а найбільшим попитом нині користуються сорочки з «витинанками» (вирізуванням — авт.) та вишивка «білим по білому», — розповідає 20-літня вишивальниця Галина Михайлюк з села Спас Коломийського району, що на Івано-Франківщині.
Побачити автентичну вишивку цього села зараз можна здебільшого на сорочках, які належали теперішнім бабусям. У своїй колекції кілька таких має й Галина, обидві вишивала її бабуся, собі і своєму чоловіку.
За продовження сімейного вишивального заняття Галина взялася в шестирічному віці. Ще малою перейняла від батьків це вміння і зараз не може полічити, скільки сорочок та рушників вже оздобила узорами. Що цікаво — вишиває молода майстриня без схем. Тітка дівчини розповідає: «Галина десь побачить біля церкви чи в магазині новий узір на сорочці, прийде додому, ходить, ні з ким не розмовляє, а тоді сяде вишивати, а вже зранку біжить, задоволена, і показує роботу. А на полотні вишите те, що вона була запримітила».
Візерунки, відшиті Галиною Михайлюк
Зразок місцевої вишивки
У вишиті сорочки Галина вдягає мешканців свого села