Дохристиянських часів сягають вірування, пов’язані з нечистою силою, але уявлення про чорта як слугу диявола далеко не покривають надзвичайно широкого спектру образів нечисті. Звісно, це пов’язане з тим, що з перемогою християнських ідей прадавні божества не перестали існувати у народній свідомості; вони перейшли до категорії слуг сатани, а властивості цих міфологічних персонажів виявилися успадкованими рисами демонів.

За теорією Костомарова М.І., слов’янська міфологія мала дуалістичний характер бачення світу як арени боротьби духів добра з духами зла. Кожна з сторін мала втілитися у образі якогось конкретного божества, тому існувала протилежна світлій животворній істоті – похмура, смертоносна, зла (Чорнобог), звідкіль і походить назва “чорт”. За іншою версією, слово походить від давньої назви волхвів, які вміли читати язичницькі письмена, записані чертами (рисками).

Осідлати чорта - це “вищий пілотаж” української народної традиції.

[700x525]

Читати далі Класифікація української демонології

 

[показать]