ЛИНА КОСТЕНКО ОТМЕЧАЕТ 85-ЛЕТИЕ: ПРОНЗИТЕЛЬНЫЕ ЦИТАТЫ О ВОЙНЕ, УКРАИНЕ И СМЫСЛЕ ЖИЗНИ.

[700x490]

19 марта отмечает свое 85-летие украинская писательница-шестидесятница и поэтесса, наша великая современница Лина Костенко. Ее произведения переведены на английский, белорусский, эстонский, итальянский, литовский, немецкий, русский , словацкий и французский языки.

Поэтесса на публике появляется крайне редко, ведет затворнический образ жизни. Сегодня Лина Костенко живёт в Киеве.

Эта талантливая женщина написала и произнесла очень много мудрых слов. Мы собрали лишь некоторые из ее изречений на разные темы.

[505x400]

[604x481]

[450x300]

[604x459]

О войне и Путине

Слова из неопубликованного стиха Костенко, которые она написала на титуле одной из книг, отправленных поэтессой в зону АТО. Не трудно догадаться, какой "серий человечек" вспоминается в отрывке.

І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми,а завтра – ви.

[620x229]

Про Украину

А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

Звичайно ж, Гоголь - це російський письменник, але це - український геній.

І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.

Починаю розуміти, чому Людовік XIV сказав: "Держава — це я". Так, держава — це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава — це він, то досі у нас вже була б достойна держава.

Буває, часом сліпну від краси.
Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво, -
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Розп'ято нас між заходом і сходом,
Що не орел - печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
Щоб він не дався знівечить себе!

Коли держава говорить кийками, сперечатися з нею важко.

Мужчини імперських націй мислять категорією сили.
Мужчини поневолених, але гордих націй мислять категоріями свободи.

Вночі скриплять вози. Переселенці їдуть.
Світ за очі, покидавши своє.
Шукати Україну в Україні.
десь має ж бути, десь вона та є!

Источник