Ніхто не хотів вмирати...
21-11-2014 07:38
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Это цитата сообщения Sergey1958 Оригинальное сообщение
[показать]
Новий пронизливий вірш Олега Зозулі. Справжнім Героям присвячується!
ДВАДЦЯТЬ РОКІВ
Сльоза бринить, один патрон - собі,
Рука замотана скривавленим бинтом,
В окопчику проритому вночі
Лежить боєць під містом Іловайськом.
"Пишу Вам мамо, телефон вже сів...
Ми залишились вірними Присязі...
Навколо вороги і я один...
У мене Прапор... помоліться мамо..."
Закінчив лист, у гільзу ще поклав
Натільний хрестик, що наділа мати,
Та Прапор, що на тіло намотав,
Не зможуть вороги його дістати!
У рідну землю закопавши скарб
Із стогоном до рук узявши зброю,
Прийняв останній бій український солдат!
Без імені, під "Безіменной" висотою.
Без імені?!! Ім'я його СОЛДАТ!
Прошепотять їх імена в своїх молитвах
Ті матері, що по ночах не сплять,
Чекаючи синів, що полягли у битвах!
Ти не залишився без імені Солдат!
Сапер знайшов з листом зариту гільзу!
Про подвиг твій узнає навіть кат,
Що нищить і плюндрує Україну!
А Прапор Бойовий, що ти зберіг
Веде у бій за Волю і Свободу!
І хрестик твій - матусин оберіг
Із орденом вручили мамі згодом.
Спочинь Солдат, вже рани не болять,
А ворога відкинуть нові сотні!
Над обеліском верби зашумлять,
Між датами різниця - двадцять років...
Это цитата сообщения Sergey1958 Оригинальное сообщение
[показать]Новий пронизливий вірш Олега Зозулі. Справжнім Героям присвячується!
ДВАДЦЯТЬ РОКІВ
Сльоза бринить, один патрон - собі,
Рука замотана скривавленим бинтом,
В окопчику проритому вночі
Лежить боєць під містом Іловайськом.
"Пишу Вам мамо, телефон вже сів...
Ми залишились вірними Присязі...
Навколо вороги і я один...
У мене Прапор... помоліться мамо..."
Закінчив лист, у гільзу ще поклав
Натільний хрестик, що наділа мати,
Та Прапор, що на тіло намотав,
Не зможуть вороги його дістати!
У рідну землю закопавши скарб
Із стогоном до рук узявши зброю,
Прийняв останній бій український солдат!
Без імені, під "Безіменной" висотою.
Без імені?!! Ім'я його СОЛДАТ!
Прошепотять їх імена в своїх молитвах
Ті матері, що по ночах не сплять,
Чекаючи синів, що полягли у битвах!
Ти не залишився без імені Солдат!
Сапер знайшов з листом зариту гільзу!
Про подвиг твій узнає навіть кат,
Що нищить і плюндрує Україну!
А Прапор Бойовий, що ти зберіг
Веде у бій за Волю і Свободу!
І хрестик твій - матусин оберіг
Із орденом вручили мамі згодом.
Спочинь Солдат, вже рани не болять,
А ворога відкинуть нові сотні!
Над обеліском верби зашумлять,
Між датами різниця - двадцять років...
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Ніхто не хотів вмирати... | Natali_Bond - Дневник Natali_Bond |
Лента друзей Natali_Bond
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»