Пишіть листи і надсилайте вчасно,
коли їх ждуть далекі адресати,
коли є час, коли нема часу,
і коли навіть ні про що писати.
Пишіть про те, що ви живі-здорові,
не говоріть, чого ви так мовчали .
Не треба слів, навіщо бандеролі?
Ау! - і все, крізь роки і печалі.

Ліна Костенко

[700x446]

 

 

На практике иногда очень хочется написать кому-то письмо, на желтой бумаге, пером ...или на обычном стандартном А4 черной ручкой. Закрыть конверт, залить сургучом тайны своей души и поставить печать, какую-то особую, свою, которая бы оберегала от чужих глаз и вездесущих пальцев. Выписать все, что думаешь, чем живешь, дышишь .. и оставить не в ящике стола, а отправить .. кому-то истинному, таком же открытому, родному .... А также хочется получать письма. Независимо от времени года или погоды ... то весной, когда письмо будет отяжелевшее от влаги, немного липнуть бумагой к пальцам, будто проситься, чтобы его открыли ... или летом, когда солнце насквозь просвечивает письмо, как рентгеном, и будет казаться, что ты читаешь не сама ... то осенью, когда запах бумаги и запах кленовых листьев доводит до предельного состояния счастья ... или ... в конце ... зимой, когда от конверта веет холодом и он приятно похрустывает в руках ... И читать ... и чтобы каждая строка отдавалась голосом адресата в ушах, заползала в душу змейкой букв ...

Пишите письма и отправляйте, ждите ответов и выпивайте до донышка каждый полученный конверт с Постскриптум и эпиграфами, такими чьими-то родными мыслями, эмоциями, признаниями ... и берегите их ... на полках, в ящиках, сердцах ...
Іванка Світляр Джерело: http://punct.com.ua/blogy/konkurs-blohiv-pyshit-lysty/ Молодіжний новинний портал Пункт

[604x453]

Пишіть листи про те, як пахне вітер,
Про те, як дощ вистукує склади,
Про відблиски розсипаного літа,
Заховані у крапельках води.

Пишіть листи чорнилами й думками,
Опалим листям, травами в росі.
І почуттями, що були між вами,
І лініями щастя на руці.

Пишіть листи! Пишіть, заради Бога!
Нехай вони запалюють зірки,
Що поведуть, ховаючи тривогу,
Вперед, не відпускаючи руки.

© Сашко Гриб
[604x405]

А знаєте, пишіть усім листи!
Не електронні, зовсім ні!
Виводьте букви, як авангардисти,
Пишіть навіть у темноті!

Пишіть листи своїм коханим
З одним лише простим "Люблю",
А мамі напишіть сльозами:
"Рідненька, лиш живи, молю!"

Ви друзям напишіть: "Назавжди".
Ще ворогу ви напишіть "Прощу"
Можливо, напишіть "Прости".
Пишіть листи, пишіть, як я усім пишу!

Sofiya
[600x398]

"Пишіть листи і надсилайте вчасно..." -
Казала нам велика поетеса.
Ти занотуй її слова, будь ласка,
І декілька разів іще підкресли.

Пишіть листи, допоки їх чекають,
Бо скриньку винайшли не тільки для газети.
Всю Землю ці конверти облітають,
Довіри обплітаючі тенета.

Коли віддаш - Тобі лиш додається,
Неначе це усі з прадавна знають.
То ж надішліть шматочок свого серця,
Пишіть листи, допоки їх чекають!

І я чекаю, незнайомцю, чуєш?
Щодня з надією у скриньку заглядаю.
І хай там як, можливо не почуєш,
Та прочитаєш, я це відчуваю.

Мажорська*

[453x604]

[604x441]