А вообще, давайте о хорошем. О добром и теплом. Прекрасная песня, с которой я сегодня познакомилась, укутала меня своим теплом и блаженством, словно теплым клетчатым пледом.

Моя планета танцює танго восени,
Звабливо кличе і прокрадається у сни.

Не відпускай, не відпускай 
Сьогодні мої пальці ні на мить,
Коли з тобою, то моє серце не болить.

Моя самотність будує замки на піску,
Вона забула як я хотів тебе таку.

Не відпускай, не відпускай 
Сьогодні мої пальці ні на мить,
Коли з тобою, то моє серце не болить.

На кожне щастя 
чомусь завжди так мало слів,
На кожне свято 
чомусь завжди так мало днів.

Не відпускай, не відпускай 
Сьогодні мої пальці ні на мить,
Коли з тобою, то моє серце не болить.

И вообще, проект Брюссель восхитителен. Это музыкально-словесное волшебство, сплетение тонких миров на уровне чувств, изливающихся музыкой в гармонии со словами.