Это цитата сообщения В_гостях_у_Оливочки Оригинальное сообщение
Памятник Т.Г. Шевченко
А вы знали, что в Вашингтоне есть памятник великому украинскому поэту?! Я вот до прошлой недели не слышала об этом, не знала. И, когда муж позвонил из Вашингтона и сказал, что видел памятник Тарасу Григорьевичу, я очень удивилась. Памятник Шевченко в Вашингтоне? Откуда он там?! Но гугл это наше всё :) Так, что погуглила и нашла таки информацию. Кстати информация эта только на двух языках: украинском и английском. Я скопирую сюда на рiднiй мовi :)
Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Вашингтоні — пам'ятник роботи скульптора Лео Мола та архітектора Радослава Жука розташований у Вашингтоні в районі площі Дюпон-серкл (на П-стріт між 22-гою-стріт та 23-тьою-стріт). Цей монумент на гранітному постаменті, з бронзи, висотою понад 7 метрів (24 фути), вагою у 45 тон, було урочисто відкрито 27 червня 1964 р. екс-президентомСША Дуайтом Д. Ейзенхауером. Дозвіл на зведення статуї Тараса Шевченка надали у своїй резолюції Сенат Сполучених Штатів та Палата представників США.[1]
Історія створення
Передісторія
Перше на американській землі Товариство імені Шевченка (засноване 1898 року в Пенсильванії) поставило собі за мету побудувати пам'ятник «найбільшому синові України-Руси». Тоді не вдалося зробити задумане. Початок здійсненню задуму поклала опублікована 1956 року на шпальтах нью-йоркської газети «Свобода» стаття професора Івана Дубровського «За пам'ятник Т. Г. Шевченку у Вашингтоні». Автор зауважив, що до цієї справи мають взятися Українське наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка та Український конгресовий комітет Америки (УККА). У вересні 1960-го за ініціативою голови останнього, Льва Добрянського, було створено Комітет пам'ятника Шевченка. Його очолили президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка Роман Смаль-Стоцький, президент Української вільної академії наук у США Юрій Шевельов та Лев Добрянський.[2]
Крім провідників української діаспори, до справи залучилося чимало американських українців, які надсилали листи на Капітолійський пагороб. Підтримували спорудження також республіканці сенаторДжекоб Джевітс та конгресмен Елвін Бентлі.
У червні 1960 року резолюцію одностайно схвалила палата представників, а в серпні, напередодні закінчення сесії Конгресу, також одноголосно — сенат. 2 вересня її скріпив підписом президент Двайт Айзенгавер, і вона набула чинності як публічний закон 86-749.
Спротив будівництву[ред. • ред. код]
СРСР був проти спорудження даного пам'ятника[2]. Вимоги щодо неспорудження пам'ятника висловлювали як радянське посольство, так і представництво УРСР в ООН. В Washington Post було випущено ряд статей, які зображали Шевченка як ненависника католиків, православних, росіян, поляків і євреїв, а водночас «передвісника комунізму». Видання, настирливо домагалося від Конгресу скасування ухваленого ним закону. Напружена ситуація виникла після освячення майдану, коли під впливом опублікованої у Washington Post антиукраїнської статті міністр внутрішніх справ Стюарт Юдалл надумав навіть безрезультатно переглянути вирішене питання.
Також, була спроба зменшити підтримку проекту з боку українців Америки. Посольством СРСР розповсюдило у Вашингтоні поміж українських видань «Слово до українців, до всієї української громади у США, до Комітету пам'ятника Шевченку в США», яке підписало ряд письменників УРСР. Улесливе звернення до «земляків поза Україною сущих» змінювалося в ньому прокльонами на адресу «деяких людців», які намагаються використати світле ім'я Шевченка «в своїх брудних політичних цілях».
Спорудження та відкриття[ред. • ред. код]
Попри всі спроби противників монументу, у квітні 1963 року мистецька комісія американської столиці затвердила запропонований проект пам'ятника та оформлення майдану в цілому. Відкриття відбулося 27 червня 1964 року. В ньому взяли участь 100 тис. осіб, делегації з Канади, Аргентини, Бразилії, Великої Британії, Німеччини, Франції, Бельгії, Австралії. Були присутні представники уряду США та посли закордонних держав. Президент Дуайт Айзенгавер, відкриваючи монумент Тарасові Шевченку, назвав його героєм України: «Він запалить тут новий світовий рух […] невпинний рух до незалежності й волі всіх народів і всіх поневолених націй у світі»[2].
Напис на монументі
Цей монумент Тарасові Шевченку, українському поету XIX століття і борцю за незалежність України та за свободу всього людства, який під іноземною російською імперіалістичною тиранією та колоніальним правлінням звертався до Вашингтона з його "новим і праведним законом", було відкрито 27 червня 1964 року...[2]
Вот так-то. По мнению некоторых Шевченко оказывается был и против православных, и против евреев, и против русских, и всё это только потому, что любил свою Украину, хотел видеть ее независимой, свободной и процветающей. Ничего не напоминает?! История имеет тенденцию повторяться. Но загнивающему Западу в 1964 году оказалось глубоко наплевать на все эти повизгивания и памятник великому поэту теперь украшает Вашингтон. Вот парочку фотографий из интернета.
В казематі
В неволі тяжко, хоча й волі,
Сказать по правді, не було.
Та все-таки якось жилось.
Хоть на чужому, та на полі…
Тепер же злої тії долі,
Як бога, ждати довелось.
І жду її, і виглядаю,
Дурний свій розум проклинаю,
Що дався дурням одурить,
В калюжі волю утопить.
Холоне серце, як згадаю,
Що не в Украйні поховають,
Що не в Украйні буду жить,
Людей і господа любить.
[Між 19 і 30 травня 1847,
С.-Петербург]