[194x500]
Однажды в українському селі жила собі Марта. І була вона дуже благочестивою. Скільки народу у церкві не є, пропхається до самого батюшки, стане першою, так що хреста, або руку його цілує. Ще за ним усі молитви повторює, та й підспівує. А як з церкви вийде, кожному замечаниє здєлає, за недостатню віру попеняє. Поки додому дійде, з кожним язиком зчепляться. А як розлютує на когось, то не бариться, а ввечері до ворожки за овраг біжить, та й просить – „Зроби тому щоб корова здохла, а тій – щоб криша впала.”

Читать далее -

http://dar-veter84.livejournal.com/5913.html