Это цитата сообщения Писанка Оригинальное сообщение
Ви приїхали у Львів – вивчіть кілька львівських слів...)
Львівська ґвара
Особливості галицького діалекту
Для дівчат із далеких від Галичини місцин, які надумали виходити заміж у Львові, Любов Панчишин готує до вжитку мовні інструкції: «Як спекти пляцок (торт), щоб не вийшов закалець (погано пропечене тісто). Як спарити (скип’ятити) молоко, щоб не звурдилося (зварилося), як прати і прасувати вишиття.
А також як і чим мити начиння, слоїки і рондлі (посуд, банки, щось середнє між каструлею та сковородою із високими стінками та довгою ручкою). Поки не будете знати, що таке перепис (рецепт), завиванець (рулет), ринка (невелика каструля з низькими стінками), церата (клейонка), баняк (каструля), хохля (черпак), пивниця (підвал) – дайтеся на стримання, бо свекруха відразу задзьобає. Хоч без щоденного «Вважай! Пильнуй! Що то за байзель! (безлад)» не обійдеться».
Для виправ у село рекомендується додаток із поясненнями, що таке корба (ручка, якою приводять в рух вал для набирання води в криниці), сіни (коридор у сільській хаті), ляда (віко великої сільської скрині чи у підлозі перед входом до підвалу), фоса (рів), стайня (приміщення для худоби), шопа (допоміжне господарське приміщення), когут (півень), дзядзьо (дідусь), балія (півень, дідусь, велика кругла бляшана ємкість).
Схоже, що найбільш надійно львівський балак законсервований у всьому, що дотичне кулінарії. На імпрезах та забавах каву тут п’ють філіжанками, гербату з цитриною – горнятками, пиво – гальбами, горілку – кєлішками, яку наливають з карафки. До того подають тацю тістечок чи канапок (бутербродів). Частуватися можна, сидячи на канапі (дивані) чи бамбетлі (дерев’яній лаві із нішею для зберігання речей під сидінням, вночі служила ліжком), поруч з креденсом (сервантом). Якщо втрафити (потрапити) до доброї господині, то вона може почастувати зупкою з каляфьорами чи карманадлями (супом з цвітної капусти чи відбивними), а на десерт – якоюсь лєгуміною (смаколиком), чи то цвібаком, чи галяреткою (бісквітом або желе). А як приїхати на гостину під час різдвяних свят, то пощастить спробувати квасного (кислого) пісного борщу з вушками, голубців з мачанкою чи іншим сосом. А ще – пампухів з мармолядою (варенням). На тарелях точно будуть накраяні (порізані) шинка, шпондер і солонина, смальцем стікатиме печена чи вуджена (копчена) домашня ковбаса. Без сумніву, якщо схочете пити, то отримаєте склянку узвару (компоту із сухофруктів).
Для виховання дітей теж є інструкції: «Гайту. Гамцю. Чого гицкаєш? (Гуляти. Їсти. Чого скачеш?) Впадеш – буде буба (рана). Конче знати і решту: цмочок (гумовий «дурник»), забавка (іграшка), кутасик (невеликий помпон), пампульки (пухлі щічки), брати на барана (носити на плечах), ґедзатися (вередувати). Як скажете «Моє мацьопство!», то свекруха точно злагідніє. А як дітиска підростуть, то знадобляться такі слова: гімзя (плаксій), збитошний (шкідник), бахор (пустун), смаркач, смаркуля…». Приказка «Цьомці ручки і ножки, і всюди потрошки» викликає певні сумніви щодо віку обцілованих.
Ще кожна панянка мусить мати файну торбинку (сумочку). Пані Люба згадала невеликий трафунок (випадок) з-під Ейфелевої вежі: до входу підійшла група українських туристів, охоча піднятись нагору, а охорона перепинила їх для проходження процедури контролю речей. І коли одна пані затрималась, не розуміючи, про що йде мова, один з охоронців емоційно вигукнув: «Та відкрий торбу!». Отак галицизми мігрують світом.
Беручи слухавку згідно старих традицій потрібно було відповідати «Гальо, (прізвище) на дроті». Також пані Люба з посміхом пригадує старших, які її із ровесниками, ще малими дітьми, вчили правильно проситися у туалет – «хочу до пана Едзя».
Коли хтось нашкодив, то міг отримати навздогін прізвиська, палітра яких була дуже барвистою: белбас, бенькарт, бовдур, вар’ят, матолок, півголовок, туман вісімнадцятий, збуй, гниляк, урвіш, штубак, шубравець, майстер-попсуй, ідіота, гдира, мантелепа, нехлюя, бідося, бідацтво, ненза. А ще були пані Ображальська, пані Гуздральська, пані Цікавська. Бовдурів пестливо називали балватунцями, а телепнів – калакунями. Згадувати можна без кінця. І нема на то ради. Хіба придбаєте собі книжечку Любові Панчишин , а для більш ґрунтовного вивчення львівського балаку та його джерел – «Лексикон львівський: поважно і на жарт» Наталії Хобзей, Ксені Сімович, Тетяни Ястремської та Ганни Дидик-Меуш, виданого у 2012 році Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
алярмово--швидко, негайно
бабрати - робити щось неохайно, неакуратно
бальон - м'яч
банти - драбина для курей
баня - купол
баня́к - каструля
баюра - калюжа, болото
боронити - обороняти
брама - ворота
бритва́нка - форма (деко) для випічки
бузько - лелека
бу́зя - рот, обличчя
бульба - картопля
бусьок - лелека
варуватися - стерегтися, бути пильним
ва́р'ят - божевільний( або смішний)
васерва́га - рівень (прилад для будівництва)
вважай! - обережно!
виходок--туалет
вбиральня--туалет
вуйко - дядько, мамин брат
га́дра - сварлива, зла жінка
гарувати - важко працювати
грати вар‘ята - клеїти дурня, прикидатися нерозумним
гризота - горе, нещастя, лихо
горнятко - чашка
гостинець--дорога, шлях
ґазда - господар; чоловік
денервуватися - дратуватися
дефіля́да - святкування, вечірка, парад, урочистості
диван--килим
дупа - сідниця
елєґанцко - гарно, чарівно, мило, симпатично, елегантно
желі́зко - праска
жльо́пати - пити великими ковтками
забава - вечірка
залізко - праска
змучитися - втомитися
зу́па - суп
ї́дзенє - їжа, пожива, страва
йо́лоп - дурень
кавалєр - наречений, залицяльник, молодий неодружений чоловік
кавалєрка - зустрічання, побачення
калаба́ня - калюжа
камізелька - безрукавка
канапка - бутерброд
кант - ребро, кут
капа́рити - робити щось погано, марнувати матеріал
капці--взуття
керунок--напрям, напрямок
кльозет - туалет
клю́ски, кльоцки - варене тісто, галушки
кобі́та - молода жінка, дівчина
когу́т - півень
колєжа́нка - подруга
копати - вдаряти ногою
коплак - 1) мала дитина; 2) незаконно народжений син (образливе)
креденс - сервант, буфет
кри́жі - поперек
ксьондз - священник (римо-католицький)
кульчики--сережки
куфайка - 1) тепла куртка; 2) ватяник
лаба - лапа
лахи - одяг
люстерко - дзеркальце
ма́йтки - (жіночі) труси
макі́тра - голова
мати до чинення - мати справу, турботи
митка--ганчірка
мло́сно - нудно, важко
монделяція--зачіска
нана́шка - хрещена мати
незда́лий - нікчемний, недобрий, непідходящий
ногавиці--чоловіча спідня білизна( тепла)
обістя - маєток, подвір'я
обробити - пограбувати, обікрасти
обрус – скатертина
па-па́ - бувайте, прощавайте
пагнісці--нігті
пате́льня - сковорода
патик - палиця
пацюк, пацє - порося
паща - рот
пащекувати - говорити неґречно, без поваги
п’єц - піч
пивниця - підвал
пироги - вареники
пи́сок - рот, морда, обличчя
пляцок - 1) солодкий пиріг; 2) корж;
полярис - гаманець
помаранча - апельсин
помарніти - схуднути, збліднути
постерунок - дільниця поліції
прикрий - неприємний
пузьомки - суниці (ягоди)
путня--відро
пуцувати - чистити
ринва - стічна труба
рискаль--лопата
ровер - велосипед
рондель--сковорідка
румбамбар - ревінь
рура - труба
сіни - коридор
смарувати - забруднювати
склеп--1)підвал; 2) магазин
сос - підлива
сподні - штани
стрийко - дядько, татів брат
стрих - горище
студня - криниця
стулити--закрити
сутичі--кущі, зарості
суфіт-стеля
тішитися - бути радим, радіти
трускавки - полуници
трафунок - випадок, подія
ту́ман вісімнайцятий - тупак, нездара, неук
уборна - туалет
урльоп - вихідний день, відпустка
фа́йно - добре
фамілія - родина
фастриґува́ти - намічати ниткою місце на одягу
фест - 1) добре; 2) дуже
фіґлі-міґлі - викрутаси, жарти
фі́ра - віз
фіра́нка - тюль
фондувати - своїм коштом оплатити щось для товариства
фоса - рів
Фрезура - зачіска
хідник - килим, доріжка
хосен - користь, прибуток, дохід
цеду́лка - записка
церувати - латати
ціхо - тихо! цить!
цукорок - цукерка
цьомати - цілувати
цьотка--тітка
шантрапа - нікчемні, ненадійні люди, збрід
шкло - скло
шляк трафив - сталося щось лихе
шлямазарник - брудас, нездара, недолугий
шмата--шматок тканини, ганчірка
шмір - мастило
шно́бель - ніс
шпо́ндер - почеревина, грудинка
шпрехати - говорити
шприха - шпиця
штахета - невелика дошка, елемент паркану
штрека - залізнична колія
шту́ка - мистецтво, вміння, ремесло
шум - піна в каструлі
шу́бер - засувка для комина
шу́фля - совок, совкова лопата
шуфляда - шухляда
щикати - гикати
яфени - чорниці (ягоди)
Салітирка – тарілка
Видельці – виделка
Лижка – ложка
Спіжарка – холодна комірчина (зазвичай використовували замість холодильника)
Колєга – друг
Колєжанка – подруга
Горнєтко – горня, чашка
Банєк – каструля
Миделко – мило
Бараболі – картопля
Бамбетль -дерев'яна розкладна лавка, яка в розкладеному вигляді слугувала ліжком, в яке стелили матрас, набитмий соломою
Фіра – підвода
Фірман – той, хто керував підводою з кіньми, візник
Барак – буряк (жінки працювали "на бараках" – у полі)
Вогірки – огірки
Пироги – вареники (ну, у бабці вони були справді пирогами – як долоня)
Зупа – суп
Цвітлі – буряк з хроном (готували до холодцю)
Телє – теля
Ялівка -молода тільна корова
Пацє- порося
Дзядзьо – дідусь
Бабця – бабуся
Цьоця – тітка
Вуйцьо – дядько
Босаки – босоніжки
Кляса – клас
Квасний – кислий
Церета – клейонка (на стіл)
Верета – покривало
Коц – ковдра
Накривка – кришка
Матерія – тканина
Пацьорки – намисто
Горсет – жилет
Гаці – штани
Здибанка – зустріч
Пательня – сковорідка
Блят – бляшка для випікання, плита (з німецької)
Цяста – тістечка
Мнєсо – м'ясо
Зимно, зимний – холодно, холодний
Файно, файний – гарно, гарний (схоже з англійським словом)
Фальбанка – вузька зібрана смужка тканини для оздоблення швейних виробів ( у російській мові – оборка)
Брижі – оборка у сукнях, блузках
Запаска – фартух
Фалди – складки
Люстерко – дзеркальце
Шлярка – теж саме, що й оборка
Блюзка – блузка
П'єц – піч
Шухля – маленький совок, яким підкидали вугілля у піч (з німецької)
Вугля – вугілля
Бинда – стрічка ( з німецької)
Балія -ванна ( з німецької)
Обцас – каблук ( з німецької)
Льох – холодне підвальне приміщення. де зазвичай бабця зберігала квасні огірки та молоко, картоплю. овочі
Фіранка -занавіска
Ринка – каструля невелика і невисока
Склеп – крамниця
Штрукс – вельвет
Флєшка – пляшка
Френзлі -торочки на хустці
Фест – дуже
Майтки – жіночі, дитячі труси
Райтки – спідні чоловічі штани
Кохля – черпак
Кавалок, кавальчик – шматок
Ябко – яблуко
Варги – губи
Вбраннє – одяг
Нарти – лижі
Єнчий – інший
