Чим винен Господи святий,
Що я живу в Країні,
Яку я й до нині на куски,
Деруть як шмат тканини.
Що винен я, о мій Творець,
Родившись в цій державі,
Яку ограбили в кінець,
Ославили ті тварі,
Які , схопивши пирога,
Собі його забрали,
Чим провинився я Господь,
Скажи й я все поправлю,
А може за гріхи батьків,
Чи предків, путь цей правлю?
А може я, за доброту,
Всіх земляків страждаю?
А може я за німоту
Народу. Ввже відповідаю?
Можливо досить вже мовчать,
Коли мене грабують?
Коли у мене з гаманця,
Останній «Рубль воруют»
Направ о Господи св’ятий
На путь мене єдиний,
Я кий до щастя приведе,
Який є тут і нині!
Прости, о Боже ти мене
Прости і Україну,
Прости за всі гріхи мої,
І за гріхи Родини,
За ті гріхи що, зацвіли давно,
Й ростуть , буяють, нині.
Прости за все що я зробив,
І що зробили передки,
Прости за те що не зробив,
Прости й направ , о Боже,
На шлях єдиний, шлях святий,
Прости й направ о боже мій,
На шлях єдиний, Шлях Святий,
Но шлях, де вже не буде вороття,
На шлях, щасливого буття,
Мою ти неньку, Україну.
Мою любов, мою єдину…
Я знаю Господи святий, мене просив,
Простив Вкраїну,
І на життя благословив,
Мене й Великую Родину,
На те щасливеє життя,
Що заслужив народ терплячий,
На те щасливеє буття,
Відкіль не буде вороття.