stixoplyot.ru/posvyashhenie...ym-lyudyam

Каждый человек иногда задумывается над тем, что в повседневной жизни мало говорит о

Так вже вийшло: цієї осені
Ти залишився сам з собою...
За вікном хмари набурмосені
Тобі плачуть дощем -журбою.

Все по -людські наче,за правилом
Та для мене ти все - дитина.
Між облич чужих світлим маревом
Виглядаю свого сина.

Ні, нічого такого не сталося,
Та душа не знайде покою:
Я з тобою просто розсталася,
Та відчула себе сиротою...

Поміж нами дороги - відстані,
Має бути так, кажуть люди.
Ми серцями з тобою розхристані
І ховаємо клапті у груди.

Голос в слухавці- серце крається...
Це доросле життя таке, сину!
І зі мною дощем осінь грається -
Розрива мене на половину.
23.10.2017