Дeревляни - це один зі східнослов'янських племінних союзів, який населяв територію українського Полісся. З півночі ареал розселення даного племінного союзу обмежувався річкою Прип'ять, а зі сходу - Дніпром. У 946 році деревляни увійшли до складу Київської Русі.
Так історично склалося, що ареал проживання даного племінного союзу відповідав ареалу поширення так званої лука-райковецької культури. Походження назви «деревляни» вперше пояснювалося в літописах. Так за версією літописців воно пов'язане з тим, що представники даного східнослов'янського племінного союзу проживали переважно у лісах. У літописах також описуються їхні обряди та звичаї. Літописець описує деревлян, як дикий народ. Проте варто відзначити, що археологічні розкопки, що проводяться на території розселення даного племінного союзу, цього не підтвердили.
У ході археологічних досліджень не було виявлено холодної зброї в похованнях деревлян, що говорить про мирний характер їхнього існування. За знайденими під час розкопок черепками, посудинами, серпами, залишками шкір і тканин, залізними виробами можна говорити про існування у деревлян гончарного, шкіряного та ткацького промислів, хліборобства. Чисельні кістки тварин, виявлені під час археологічних досліджень, свідчать про те, що даний східнослов'янський племінний союз активно займався скотарством.
Не просто складалися відносини деревлян з Київською Руссю. Спочатку князь Олег, а потім Ігор обклали їх даниною. У 945 році деревляни вбили князя Ігоря. Через деякий час вдова Ігоря Ольга з дружиною розбила військо деревлян і спалила їхню столицю - Іскоростень (945/946 рік). Таким чином, деревляни остаточно увійшли до складу Київської Русі.





