"Ти знаєш і мене за неї вбили, 
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають... Вас тепер за що?"

 

"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш
... Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."

 

"А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Большевики готовились до бою,
Я йшов на смерть... а жити так хотів."

"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни - син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин."

Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородань Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
" За Україну нас вбивають, брате мій."

Оксана Максимишин-Корабель.

Вічна пам'ять Сергію і всім тим, хто загинув за Україну...

Сергій Нігоян Витягли кулі з тіла Експертиза тіл загиблих ГЕРОЇВ Свавілля БЕРКУТУ