Оповили шию рученята...
Ніс уткнувся в дороге плече.
Лиш на тиждень відпустили тата,
Й знов на Cхід, де армія позве.
Довго тягнуться чекання місяці.
І думки лише до нього линуть...
Саме нині, в ці тривожні дні,
Тато захищає Батьківщину.
Він із тими, хто іде у бій,
Знає, як чекає вся родина.
Тато повернеться назавжди,
Й ворога здолає Україна.
************
І щастя,й біль сплелися воєдино
В хоробрім серці Воїна-Борця,
Коли на руки взяв нарешті сина,
Й злились докупи люблячі серця...