|
Червоні маки… Біле полотно... Чи є, чи буде, чи було?.. А нитки слід за голкою живий – Думки квітують і букети мрій. Тут рук тепло, чекання, долі смуток. Червоні маки – пам’ять незабута... Червоні маки... В них душа горить, Життя, надія і польоту мить. Червоні маки – роси край села. Це –дивовижно!.. Цим завжди жила! Червоні маки мама вишивала, Мою дорогу щастям осявала... Земля моя! Живильне джерело, А вишивка – молитва тиха... Хай береже і гріє на добро І не впускає в наші душі лихо. Лунає: Сестри Байко - Червоні маки |