Що, на Вашу думку, може знаходитись всередині звичайнісінького кейса, якщо виявивши його пропажу, власник вказує у заяві фантастичну вартість: сотні тисяч євро? Картки світових банків? Коштовності? Абонемент на пільгове обслуговування в аеропорту? Техніка?
Все це дійсно зберігалося у кейсі, та було ще дещо… Громадянин Польщі, Ян-Томаш Чапаєвський, був обікрадений в одній з кав’ярень на Львівщині (м. Жидачів). Звісно, як зник кейс ніхто не бачив.
Розслідувати крадіжку доручили прокурору Андрію Пачнишину, який на той час вже був відомий своїм умінням розплутувати безнадійні справи. Доволі скоро прокурор Андрій Панчишин, склавши до купи всі деталі справи, з’ясував: того вечора у кав’ярні святкували весілля. Одна з гостей і забрала кейс пана Чапаєвського. Самостійно з замком жінка не впоролася, а тому передала річ двом хлопцям з тієї ж компанії, з якими навіть не була знайома. Підозрювана особисто розповіла все це прокурору Андрію Панчишину, коли правоохоронцями її було затримано на три доби.
Згодом розшукані хлопці заперечували слова жінки, присягалися, що уперше її бачать і нічого не знають про кейс.
Обкрадений Ян-Томаш Чапаєвський страшенно переймався через пропажу, а тому вирішив звернутися по допомогу до польського посольства, яке терміново скерувало запит до Міністерства внутрішніх справ України. Справа могла закінчитись великим скандалом…
Тоді прокурор Андрій Панчишин зважився на рішучий крок: він особисто поговорив з одним з підозрюваних, і той, на диво, зізнався. За годину хлопець привіз до прокуратури той самий кейс. Речі були повернені законному власнику у цілості.
Те не через матеріальні цінності (а у кейсі їх було немало) так переймався Ян-Томаш Чапаєвський і не за їх повернення так щиро дякував правоохоронцям. Завдяки інтуїції і уважності прокурора Андрія Панчишина було врятовано родовід пана Чапаєвського, який складався з 12 000 чоловік аж від 1605 року і зберігався у пам’яті ноутбука, що лишився у кейсі.
Источник: http://politota.com.ua/