Тут в Умані дуже багато осідлих циган. І наркоманія буяє. Всі добре знають то, розганяють ті гадюшники, арештовують, а зараза знову виникає в іншому місці. Це я до того, що у мене з дитинства до цієї породи людства стійка алергія. Я не расист. І тільки на цих реагую "вулканом", бо порядної людини серед них не зустрічала жодного разу. Коли ще замолоду частенько чіплялися "дай погадаю", я завжди пропонувала у відповідь - а давай краще я тобі! Тікають, як від "свяченої води" Зараз просто обходжу їх, при можливості, десятою дорогою. Але як їх всіх обійдеш, як навіть через хату від нашої їхнє кодло. Випадково натрапила на статейку https://moyezdorovya.com.ua/8-porad-dlya-podolannya-smutku-ta-depresiyi/ Здивував пункт сьомий - дивитися догори. В це минуле літо у мене вже був такий стан, що я просто фізично не могла подивитися вгору - голова йшла обертом з першої ж секунди. Отака вона виявляється буває - депресія. А боротися з нею потрібно обов'язково. Бо втягує сильно й страшно, якщо незворотньо. Відганяла фізично, чіплялася за будь-які цікавинки в інтернеті, в'язала для внучки... Маму поховали 15-го вересня. До тями не можу ще й досі прийти, але борюся. Вже трошки полегшало - догори дивлюся запросто!

Ответ на комментарий Капельдудкина # Я и не знала про маму. Мои соболезнования. Оно хоть и тяжело, но терять все равно больно. В любом случае, прийдется долго восстанавливаться. У моей мамы сегодня День рождения. Спасибо за статью. Постоянно цепляюсь за отвлекающие моменты. Но тут получилось ещё, что сильно переболела ОРВИ, а лечиться не было возможности, нужно было ездить к маме с температурой. Ослабла и вот накатило. И тут же посыпались неприятности. Это всегда так, если ты не в форме. Но сегодня немного попустило, появились и силы, и настроение улучшилось. А цыган стараюсь обходить стороной. От знакомых слышала всяких историй. Когда-то у меня под гипнозом отобрали деньги. Правда, это был мужчина и не цыган. Позже о нем даже в газетах писали. Просто делаешь то, что тебе говорят и ничего не понимаешь. Это жутко.

Ответ на комментарий Debut # Та я довго ще не могла взагалі про маму писати. А потім, ще й місяця не пройшло, сильно впала (10-го жовтня). Летіла на спину-копчик. Рефлекторно підставила руку. Тут в Умані лікар (???), ще й зав.травмою, сказав, що дуже влучно впала - перелому немає, тільки забій. Я ж все продовжувала робити, хоч і боліло. Сороковини мамі - стіл наготувала. Потім поїхала 3 листопада на день народження внучки й син 6-го відвіз мене в інститут травми. там поганяли по рентгенах-УЗД й в клініці мікрохірургії кісті руки наклали гіпс. Перелом зі зміщенням (добре, що незначним, ламати вже не стали) й проблеми з сухожиллями. Ще три тижні в гіпсі. Тепер ще великі проблеми з рукою. Німіє, отікає, болить... Отаке. Біда сама не ходить, а з дітками. Бережіться, бо такий стан депресивний, то й неуважність, як слідство. Я цим своє падіння пояснюю.

Ответ на комментарий Капельдудкина # После гипса нужно будет руку разрабатывать. А со специалистами - беда. Одни - перестраховщики, залечат, другие - невежи. Конечно, это не про всех. В любой профессии есть издержки. Пришла беда - отворяй ворота. Это есть такое. А у меня ещё куча неприятностей сваливается в конце года. Это обязательно. Уже думаешь, быстрее бы этот Новый год наступил. Что с обменом. Варианты есть.

Ответ на комментарий Debut # Так, з рукою багато мороки - годинку зранку й годинку ввечері. То як мінімум. Ше погано кулак зтискається. Пальці ще не дуже слухаються. Але над цим активно працюємо. З продажем... Влітку з мамою різко стало ясно, що до Києва вона вже не доїде. І я ще з кінця червня зупинила свого рієлтора. Потім до сороковин... А потім з рукою. Тепер зовсім засада - мій рієлтор взагалі поїхав за кордон на заробітки. Треба все знову спочатку. В цьому році вже навіть починати не хочу. Вже після Різдва, в кінці січня.

Ответ на комментарий Капельдудкина # Может быть так будет и лучше. Разобраться с рукой, а потом уже и все остальное.