Коли працює установка залпового вогню «Град»
По житлових кварталах —
Чи це ліванські, сирійські, грузинські житлові квартали,
Чи житлові квартали Маріуполя, Артемівська, Антрацита —
В цьому є щось природне,
Я навіть сказав би, буденне звичне —
Звісно, якщо є щось природне в тому,
Що працює установка залпового вогню «Град».
Природно коли вогняні кулі,
Випущені установкою залпового вогню «Град»,
Потрапляють в дитячі кімнати,
Де сплять маленькі діти.
Природно коли вони залітають
У переповнені людьми супермаркети,
На залізничні вокзали, в аеропорти.
Природно, коли гинуть сотні і тисячі
Цивільних мешканців.
Бо це природно, коли цивільні мешканці
Гинуть на війні —
Звісно, якщо природно, що йде війна,
Що працює установка залпового вогню «Град»,
Що гинуть цивільні мешканці.
Природно, коли діти вибігають на дитячі майданчики
І знаходять іграшки, заляпані кров’ю,
Іграшки загиблих дітей,
Яких напередодні просто з дитячого майданчика
Відвезли до моргу.
Діти, як то діти,
Тулять до себе іграшки, заляпані кров’ю,
Іграшки мертвих дітей.
Батьки намагаються відібрати в них іграшки -
Діти плачуть.
У них таких гарних іграшок немає,
Іграшок, заляпаних кров’ю їхніх однолітків.
І це природно...
І це природно...
Природно коли немічні бабусі,
Яких родини залишили охороняти квартири,
А самі евакуювалися від війни подалі
А тут війна,
На третій день перебування в підвалі
Без води і їжі,
Вирішили обрати найдужчу, наймолодшу з поміж себе
І відправити з двома десятилітровими пластиковими пляшками
До найближчої колонки.
Мужня бабця вже верталася назад,
Вони крізь щілину вже бачили її,
Коли вибухнув снаряд і відірвав їй ногу.
Тоді інша бабуся виповзла з підвалу,
Підповзла до пораненої,
Взяла з її рук пляшки з водою,
Сказала: «Пробач, Валю», -
І поповзла назад у підвал.
І це природно...
І це природно...
Природно коли лікар-акушер з двадцятилітнім стажем,
Атеїстка без жодної сльозинки в оці,
Мужньо прооперувала весь Майдан,
Біжить до церкви ставити свічки Господу,
Падає на коліна, голосить:
"Господи, буде війна!
Другий місяць поспіль народжуються самі хлопчики".
Це природно, коли на війні гинуть люди —
Звісно, якщо природно, коли війна.
Війну неможливо оминути,
Війну неможливо облетіти на «Боїнґу»
На надвисокій висоті.
Війну неможливо пересидіти, перечекати, перебути.
Природно, коли снаряд залітає на цвинтар
І стирає з лиця землі могили наших батьків,
Природно, коли солдати риють на цвинтарі окопи,
Копають траншеї, зводять бліндажі,
Бо цвинтар знаходиться в стратегічному місці
На панівній висоті.
І ми вже ніколи не дізнаємося:
Ці окопи — це могили наших коханих
Чи могили коханих інших людей.
Це війна всіх проти всіх
І стосується всіх -
Мертвих, живих і ненароджених.
Неприродно на війні те, що снаряд,
Випущений з установки залпового вогню «Град»,
Залітає в поле -
Це геть неприродно.
Неможливо дивитися, коли горить
Дозріле нескошене жито.
Неможливо слухати, як кричать
І згорають у вогні ховрашки,
Як розбігаються у різні боки миші.
А вогонь на пару з війною
Наздоганяє і зжирає їх,
Бо вогонь і війна ненаситні.
Неможливо дивитися
Як над своїми гніздами,
Охопленими вогнем і війною,
Кружляють перепели,
Як кричать про допомогу пташенята,
Як змовкають одні й інші,
Як зрештою усі згорають безневинно...
Перепелів по-справжньому шкода,
Бо ця війна мало б стосуватися лише людей
Бо ця війна стосується лише людей,
Бо перепели не винні в цій війні,
Перепели ні в чому не винні