У нас у селі є всі атрибути прифронтової території - обгорілі будинки і паркани, зсічені осколками дерева, воронки від снарядів, замінований міст. А нещодавно ще й власний терорист-сепаратист з'явився. Це раніше він був Колька Кулак із трьома відсидками за плечима, а тепер, оголосивши себе "губернатором", ходить по селу, широко розправивши плечі, і відбирає на потреби СНР (сільська народна республіка) все, що заманеться.
Спочатку прибрав до рук усі закинуті хати й городи, потім обклав даниною дачників, які навідуються час від часу до сільських обійсть. Далі змусив селянок обслуговувати його - прати, готувати, доїти корів. І жінкам пенсійного віку не було куди діватися - виконували усі забаганки Кулака.
Невідомо, де Колька-губернатор роздобув отару корів на чолі з красенем-биком, але живністю своєю дуже гордився. Голову стада назвав ласкаво Бандерою, щоб коли настане слушна мить, власноруч перерізати худобі горло.
І тут у село пожалувало колорадське начальство. На природу, певно, закортіло, а, можливо, на розвідку шляхів відступу подалися. Попрямували до будинку Кулака, але дорогу делегації перекрив велетень бик. Стоїть собі на дорозі і мирно травинку жує. Сепаратистські шістки і словами намагалися вмовити рогатого поступитися дорогою, і печиво під ніс сунули, а бику хоч би що - стоїть і тупо п'ялиться на їхню суєту.
Тут уже й "губернатор" місцевий нагодися, вмовляючи худобу трішки посунутися, а той стоїть як укопаний. Вирішило високе начальство бика завалити і пустити на шашлик. Уже й портупеї дістали. Та Кулак неначе оскаженів, люто заволавши: "Не дам Бандеру замочити!" Смугасте начальство на мить отетеріло, а потім і зовсім забуло про бика, переключившись на сільського губернатора-зрадника інтересів СНР.
Били Кулака довго, аж пилюка стовпом піднялася. А коли врешті пил осів, Бандери на дорозі вже не було - бик спокійно покинув місце зустрічі поважних гостей і пішов до своїх корівчин. А приїжджі, втомившись махати кулаками, всім кортежем рвонули з вражої місцини, тільки колесами пурхнули, залишивши "губернатора" лежати просто неба в калюжі крові.
Селяни думали, що отямившись, Кулак обов'язково помститься Бандері, пустивши його на м'ясо, та якось минулося.