[показать]
[показать]
Як самота на душу склонить крила
І в серці защемить невиплаканий жаль,
Тоді прийди, прийди до мене, мила,
Розкрий мені усю твою печаль.
Прийди, склади чоло в мої долоні,
Як стомлена бездомна сирота,
І лебеди, як вітер на вигоні,
Що заколисує до сну жита.
Прийди, я з вій тобі зцілую сльози,
Й вони твій жаль на мене переллють,
Лише склонися квіткою мімози
І все забудь, усе забудь.
Петро Карманський.
[показать] |
|
|
|
|
|