Короткий зміст
Твір досить сильний за своєю натурою починається легко з поволі наростаючою напругою, описуючи важке життя жінки Дарусі у гірському селі за радянської доби десь у 1970х роках. В селі її вважають німою та несповна розуму через її часті головні болі, але кличуть чомусь Солодкою Дарусею. Даруся живе сама у хаті своїх батьків й дає собі раду лише завдяки сусідам та добрим людям. За багато років її вчинки знайшли розуміння серед односельчан, але час від часу люди лякаються, чи то її, чи то власних гріхів.
Місцева радянська влада навіть не намагалася надати якусь лікарську допомогу Дарусі. Напрочуд дивним видається те, що коли доля усміхнулася до Дарусі й вона пішла на поправку, місцева влада (тіж самі сільські люди) боячись чогось вважають за краще повернути усе як було.
Твір насичений мальовничими описами місцевог побуту та звичаїв враз повертає в минуле на 30-40 років й розповідає вже про молоду пару (батьків Дарусі), які намагалися зберегти від злого людського ока своє кохання. Та зміни влади, війна й людська заздрість та забобони виривають їх з їхнього маленького щасливого світу й кидають на жорна історичних подій. Незважаючи на всі негаразди сім'я виживає, але вкінець знівечують їхнє життя агенти радянської влади, для яких немає нічого святого.
Моє враження:
Скажу чесно - плакала дві години, намагалася себе заспокоїти, але так рвала свідомість, що не могла.
Книга про "драму на три життя", але, на мою думку, це драма про весь наш народ, про те, як нас довели до божевілля всі тирани, які намагалися витоптати нашу душу.
Марія Матіос через життя однієї родини розкрила трагедію і горе усього нашого народу. Але ми ще не наїлися цукерок від влади, але настане час, коли ми не відверне.
Говорити багато не буду. Книгу можна прочитати тут
Офіційний сайт письменниці тут
