Спочатку визначимося з термінами. Отже, націоналістом вважаємо всякого, хто визнає Декалог українського націоналіста в якості програмового і керівного документу. Інакше кажучи, Декалог – символ віри націоналіста. Відповідно, патріотом будемо вважати всякого, хто розділяє ідеї патріотизму.
Далі складніше, оскільки точного і однозначного розуміння патріотизму в Україні не існує. Українська Вікі дає таке визначення: «Патріоти́зм є любов'ю та/або відданістю до якоїсь країни.» Ця коротка фраза відображає «кашу в головах» українського суспільства. Чи «та», чи «або»? Чи до «якоїсь країни», чи до власної?
Для порівняння, польська Вікі:
Patriotyzm (łac. patrio = ojczyzna, gr. patriates) – postawa szacunku, umiłowania i oddania własnej ojczyźnie oraz chęć ponoszenia za nią ofiar. To wypełnianie obowiązków obywatelskich. Charakteryzuje się też przedkładaniem celów ważnych dla ojczyzny nad osobiste, a często także gotowością do poświęcenia własnego zdrowia lub życia. Patriotyzm to również umiłowanie i pielęgnowanie narodowej tradycji, kultury czy języka.
Патріотизм - шанобливе ставлення, любов і відданість до своєї країни і готовність за неї жертвувати. Це виконання громадянських обов’язків. Характеризується також пріоритетністю суспільних цілей над особистими, а часто навіть і готовністю пожертвувати своїм здоров’ям чи життям. Патріотизм - це любов і збереження національних традицій, культури та мови.
Але сучасне розуміння патріотизму в Україні все ж ближче до української редакції Вікі, ніж до польської. Більше того, український «патріотизм» - то псевдопатріотизм або й зовсім не патріотизм.
Україною править постколоніальна адміністрація, що виражає інтереси вітчизняної компрадорської буржуазії та її закордонних бізнес- та політпартнерів. І ця адміністрація розуміє пов’язаність власного інтересу з інтересами української нації в тому розумінні, що життя і добробут паразита залежить від життя і добробуту того, на кому паразитуєш. Звідси й походить наш «Укрпатріотизм».
Визначивши природу цього явища, можна встановити і його характеристики:
1. Укрпатріотизм виражає інтереси української нації в частині, що не протирічить інтересам компрадорської буржуазії та її зарубіжних покровителів.
2. Предметом любові укрпатріотів може бути лише територія України без визначення її національної приналежності.
3. Укрпатріотизм не можна дослідити в історичнім аспекті, позаяк в нього не має минулого і він сам ровесник постколоніальної адміністрації. В нього немає національних героїв, на прикладі яких повинна виховуватись молодь, крім героїв, вкрадених у націоналістів та псевдогероїв - героїзованих промосковських посіпак.
4. Укрпатріот не може жертвувати здоров’ям чи життям заради Батьківщини, бо Україна для нього не Батьківщина, а в кращому разі – складова частина іншої Батьківщини.
5. Укрпатріот не буде захищати Україну від ворогів, бо вороги України - його друзі і, зрештою, він сам.
6. Укрпатріот не буде сприяти збереженню традицій, мови і культури. Бо нема в нього традицій, позаяк нема історії. Його мова – мова сусідньої держави. Його культура – культура слов’яно-єврейських метисів чи російських креолів.
Яка є перспектива в укрпатріотизму? Без сумніву, він не переживе постколоніальну адміністрацію. В широкому розумінні укрпатріотизм – ідеологічне відображення кризи ідентичності залишків «радянського народу» в Україні. «Радянський народ» - це не росіяни, вірніше, не тільки росіяни. Політбюро планувало повторити дослід Александра Македонського, що спробував схрестити греків з персами. Слова з пісні «Ты – эстонка, я – узбек! Нам не встретиться вовек!» були написані вже після краху СРСР. Радянським ідеалом якраз і було змішування естонців з узбеками та ще сотнею етносів для утворення російськомовного «радянського народу».
То ж українським націоналістам треба з великою обережністю вживати термін «патріотизм», позаяк в Україні це липке слово. А ще краще взагалі його не вживати, щоб не було плутанини і щоб українці не набратись ідеологічних «бліх» від наших ідеологічних противників. Патріотизм (в розумінні польської Вікіпедії) цілком поглинається націоналізмом і для українців не може існувати поза ним. Тому на питання: Ти – патріот України? треба відповідати: Я – український націоналіст! І ця відповідь усуває всі подальші запитання.