Не судіть та несудимі будете!
Цікаву і водночас болючу тему підняв Ігор Гузь у своєму блозі.Все таємне стає явним, як сказано у Святому письмі.От і подробиці допитів борців за свободу України виявились опублікованими. І зовсім не по-геройськи вони себе вели на допитах в НКВД. Як до цього всього відноситись? Про це мій пост у блозі Ігоря.

Складне питання і непопулярна тема. Читав спогади Данила Шумука. Член КПЗУ, потім націоналіст, потім розчарувався в ОУН, лишившись, однак, націоналістом. До речі, сидів в таборі з Петром Дужим. Пише, як розмовляв з колишніми упівцями, що в таборі вийшли в бригадири та інше начальство. "Я навіть не член Проводу" - виправдовувався один бригадир на фоні тих, хто був членом Проводу, як П.Дужий. Так, система ламає. Шумука не зламали, але скільки тих Шумуків було?
Отож, коли бачиш зібрання ветеранів УПА, то лізе в голову гидка думка, що від половини до двох третин ветеранів вижили тому, що зрадили своїх товаришів. Це гірко констатувати, але це так.
Але я повністю з Вами згоден в тому, що не нам їх судити і, взагалі, судити не треба. Є два беззаперечних судді: власна совість і історія. От хай вони й судять.
Тим більше, що й прецедент у світі є. Коли була утворена держава Ізраїль, то до неї поїхали різні євреї, в тому числі й колишні  члени "єврейської поліції" і юденратів. А підлість людська не має меж. Єврейська адміністрація в гетто торгувала чергою в Аушвіц. Є гроші, можна відкупитись, нема грошей - така твоя доля. От і вийшло так, що старики, діти, одинокі жінки, стали першими кандидатами на смерть. А та сволота, що мала гроші, заробляючи їх на своїх співвітчизниках, а на кому ж ще заробляти, чи займаючи пости в "єврейській" адміністрації гетто, вижила і стала будівничими Ерец-Ісраель. Бувало, що колишніх німецьких посіпак, впізнавали. Що з ними ізраїльтяни робили? А нічого. Горя й так багато, а євреїв і так полягло, щоб ще й вендетти після війни влаштовувати... Прощали ізраїльтяни ту наволоч і будували Ерец-Ісраел.
Мабуть і нам так треба робить.