Ось яка пригода сьогодні зі мною сталась. Ми з матушкою поїхали в магазин за продуктами. Поки дружина робила покупки, я чекав в автомобілі. Вікно було відкрите, світило тепле, осіннє сонце. Переді мною зупинились "Жигулі". Відкрились дверцята з обох сторін, і ще перед тим як звідти вийшли чоловік і жінка звідти пролунали мабуть тисячі матюків. Так, лаючись вони і пішли до магазину. Так мені було неприємно від цього. Та що було робити. Коли, проходять біля моєї машини дві гарні, чепурні жіночки. Самі чепурні, а розмова встелена тими ж лайками і матюками, причому розмовляють доволі голосно. Господи, думаю собі, та що ж це робиться? Чи люди вже й розмовляти нормально розучились?

      І знову, напроти мене зупиняється легковик. Музика звідти барабанить на всю гучність. Але побачивши мене, шофер-молодий хлопець, виключив музику. А за коротку мить з машини пролунало: "Прости мне батюшка грехи..." І хлопець сяйнув доброзичливою посмішкою.

    Ось так Господь мене втішив.