Это цитата сообщения Гефест Оригинальное сообщение

Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.

Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.

1894 року.

Леся Українка

Серия сообщений "Вірші":

Часть 1 - Нічка тиха і темна була
Часть 2 - Не співайте мені сеї пісні…
...
Часть 9 - До музи
Часть 10 - То була тиха ніч чарівниця…
Часть 11 - Давня весна
Часть 12 - У чорную хмару зібралася туга моя…
Часть 13 - Мати-невільниця
...
Часть 24 - Fiat nox !
Часть 25 - На вічну пам’ять листочкові, спаленому приятельською рукою в непевні часи
Часть 26 - Слово, чому ти не твердая криця…