• Авторизация
Дневник ShupshunovuyCvit Лента друзей - Дневник - Полная версия


Євген Вжещ — «немаргінальний варіант київського пленеризму» ... 11-04-2020 11:03 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение



 

[750x]

«Є. Вжещ передусім художник України. Знає її і любить,»
– писав польський критик Генріх Пйонтковський.

А ми ж про художника майже нічого не знаємо, навіть дня та місця народження; портрета не маємо. Знаємо, що прийшов у світ Євген 1853 року на Київщині у родинному маєтку знаних шляхтичів Вжещів. Отримав напівукраїнське-напівпольське домашнє виховання, найсильнішими були враження про польське повстання 1863 р. Гарненький сонячний хлопчик мав слабке здоров’я, але міцний оптимізм; любив малювати красиві речі (річку, хатинки, квіти). Освіту Євген Вжещ здобував у житомирській гімназії, після чого переїхав до Києва, де працював бухгалтером у банку. З 23 років на дозвіллі Євген відвідував художню школу М. Мурашка (1876-1880). Цю школу утримував меценат, колекціонер Іван Терещенко, який цінував талант Євгена.

У 1883 р. Вжещ послав до варшавської «Захенти» пейзаж «Дніпро», де його прихильно відзначили, після чого почав експонуватися на київських виставках. У 1885—1888 рр. брав участь у виставках передвижників і Товариства південноросійських художників.

За допомогою Терещенка (той писав про Євгена Івану Шишкіну) Вжещ із картиною «Осінь» брав участь у XIII пересувній виставці. Полотно «Осінь» (1886) придбав Павло Третьяков.

У 1884 р. Вжещ поступив до Петербурзької Імператорської академії мистецтв. Хворобливий від природи, він через рік перервав навчання. Рік студіював у Парижі. Після цього Євген Вжещ був слухачем Мюнхенської королівської академії мистецтв, але дипломованим художником не став. Сам художник писав:
«…я не вчився ніколи малярства! Не закінчив жодної школи, жодної академії. Моя школа і моя академія — це натура, ця наша широка, буйна українська природа!.. Щоправда, я заглянув до Петербурга, покрутився коротко в Парижі, зазирнув до Мюнхена, але докладних довготривалих студій ніколи не здійснював […] будь-яка школа стоїть на заваді здібностям, якщо вони вроджені, і затирає творчу індивідуальність […] Мій жанр — це пейзажі, не ті сумні, похмурі і плачливі, але веселі, опромінені, бо я в природі шукаю цих зблисків і світла, і лише в усміху бачу красу і бальзам для душі. Тож мої поля і луги завжди залиті сонцем і цвітами замаєні, мої українські хати хоча може нахилені, але про жодну драму не сповіщують, — радше про щасливість дочасного життя!»…

Євген Ксаверійович разом із дружиною Оленою (Геленою) Миколаївною поселився в Києві на Бесарабському майдані у власному будинку (Бесарабка, № 9). Вжещ писав: «Але я Київ люблю, бо я з роду і за духом є українець. Щороку здійснюю мандрівки десь у світ, на цей раз вперше поїду до Риму і Неаполя, але без наших степів і наших польових квітів я не міг би жити, ані відпочивати. Поза малярством […] маю в Києві школу…» Він не раз виїздив на лікування до Італії, де вдосконалював знання мистецтва, збагачував фах. Знайшов Євген і однодумця художника Яна Станіславського, який частенько приїздив з дружиною до Києва до брата (брат-лікар жив на Велико-Житомирській). Разом вони здійснювали пленери.

[750x]
Є. Вжещ. Пейзаж із човном.

Свої пейзажі Вжещ творив у двох своїх майстернях: взимку в центрі на Алексєєвській, влітку – на околиці Куренівки художник мав віллу з вежею, де мешкав Євген із дружиною Геленою та донькою. Особливою темою були Дніпро, заквітчані мальвами українські хати та бузок.

[600x]

Малював Вжещ твори, підписуючи латинськими літерами «Wrzeszcz», не вказував конкретної дати їх виконання. Виставлявся багато у Варшаві, Єлисаветграді, Києві, Кракові, Любліні, Одесі, Петербурзі, Харкові. Помер 64-річний Євген Вжещ після хвороби 5 квітня 1917 р. Після смерті залишив родині (дружині й доньці) малий будиночок на Куренівці та борги.

Немало пейзажів, натюрмортів зберігається сьогодні у художньому відділі Житомирського краєзнавчого музею. 8 краєвидів і 1 натюрморт – у Національному художньому музеї України. 1 пейзаж — у Київському музеї російського мистецтва.

[750x]
Твір “Дві жінки в лісі” (1886) – у Національному музеї Варшави.

У Краківському національному музеї – 1 пейзаж.
4 твори знаходяться у зберіганні Сумського художнього музею.

3943621_imgonlinecomuaBigPictured4YUxLo6Jjd0E2 (700x700, 326Kb)
Пейзаж «Осінь» – у Державній Третьяковській галереї.

В антикварних колах художник Євген Вжещ шанований й досі.
У наші дні твори Євгена Вжеща стали окрасою колекцій О. Брея, М. Белоусова, Д. Гнатюка, В. Недяка, Д. Табачника.


Мальви біля хати


Сільський пейзаж


Хата у квітах


Лісова річка


Містечко Маков під Краковом


Полудень


Бузок


Поля


Тераса. Сонячний день

© Автор: Ганна Черкаська

 

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Євген Вжещ — «немаргінальний варіант київського пленеризму» ... | ShupshunovuyCvit - Дневник ShupshunovuyCvit | Лента друзей ShupshunovuyCvit / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»